Пономарьов заявив, що війна закінчиться не в Україні, а в Москві, і назвав тих, хто це зробить: “Або армії НАТО…”

Пономарьов заявив, що війна закінчиться не в Україні, а в Москві, і назвав тих, хто це зробить: “Або армії НАТО…”

Ілля Пономарьов запевнив, що російські добровольці планують дійти до Москви, що стане перемогою України.

Закінчити війну на території України не вдасться, бо навіть із виходом на адміністративні кордони обстріли територій не припиняться, повідомив Ілля Пономарьов. Єдиний вихід із ситуації – похід російських добровольців на Москву з подальшою зміною влади збройним шляхом. Саме ця подія стане фінальною точкою у війні Росії проти України на користь другої.

🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/ponomarov-zayavyv-scho-viyna-zakinchytsya-ne-v-ukraini-a-v-moskvi-i-nazvav-tyh-hto-tse-zrobyt-abo-armii-nato/
© Сила Слова

Інтерв’ю Іллі Пономарьова можна переглянути на каналі YouTube.

Російський опозиціонер повідомив, де, на його думку, має закінчитись війна: “Я, звичайно, вважаю, що незаперечними є кілька речей. По-перше, що ця війна закінчиться не в Україні, а в Москві, тому що першоджерело цієї війни в Москві і відповідно закінчитися вона повинна там: інакше вона не зможе закінчитися. Я з перших днів війни говорив про те, що навіть якщо військовим шляхом українська доблесна армія звільнить всю свою територію, це означає тільки, що лінія фронту пролягатиме по лінії державного кордону, але вона все одно залишатиметься лінією фронту, звідти все одно летітимуть ракети і там все одно буде литися кров: це не закінчення війни.

При цьому Ілля Пономарьов пояснив, хто допоможе Україні перемогти росіян: “Закінчення війни може бути тільки в Москві. Мені видається вкрай малоймовірним, що українська армія чи там армії НАТО підуть на Москву. Я вважаю, що ймовірність цього близька до нуля, тому єдиними, хто може закінчити цю війну, є російські добровольчі підрозділи та наші партизанські мережі, які існують усередині країни: лише самі росіяни можуть це зробити“.

Також Пономарьов назвав реальну мету рейду російських добровольців на Білгородчину.

Рейтинг статті