“19 людей постраждали внаслідок нічної атаки на завод Flex, що в Мукачеві на Закарпатті. Влучання у Flex – нахабно, виклично й символічно. Особливо після перемовин Трампа з “розумним другом Владіміром”. Бо Flex – це американська компанія, яка є одним із найбільших у світі виробників електроніки за контрактами”, – пише журналістка та письменниця Зоя Казанжи на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:
“Flextronics International Ltd., так раніше називалася компанія, працює у країні з початку 2000-х років. Підприємство весь час розширювало свої потужності – будувалися нові лінії, відкривалися нові напрямки.
Зараз це приблизно 55 тис. м² площі й майже 3 тис. працівників.
Продукція заводу включає:
- елементи для автомобільної промисловості;
- комп’ютерні платформи;
- електроніка для побутових приладів (наприклад, кавомашини, принтери);
- фітнес-трекери й пристрої для медичного моніторингу;
- промислові й телекомунікаційні продукти.
І ось сюди, за 50 км від кордону з Угорщиною, де керує ще один “найрозумніший” друг Трампа – Орбан, прилітає балістика. Показово, чи не так?
Тим більше враховуючи, що з лютого 2022 року це другий обстріл міста.
Перший раз обстріл відбувся у травні 2022 року. Тоді російські війська завдали удару по залізничній інфраструктурі в районі Воловця, що знаходиться неподалік Мукачева. Це призвело до пошкоджень інфраструктури й цивільних об’єктів.
І от знову. Після Аляски й Вашингтона. Після розстеленої червоної доріжки з плазуючими американськими військовослужбовцями. З рукостисканнями і єресю про “Путін хоче миру як ніколи”. З делікатним піклуванням про інтимний телефонний дзвінок без присутності європейських партнерів, щоб “не ставити в незручне становище друга Владіміра”.
А “друг Владімір”– хєряк, і по американському заводу. У глибокому тилу. Прицільно й зухвало.
Цікаво, як відреагує “друг Трамп”? Уже мав би прокинутися і щось транслювати. Хоча, може в нього вранішній гольф і не до реакції на спалення американського заводу на території “безпечної” частини України. Які ще потрібні докази того, що зі скаженими істотами не ведуть перемовин?
Загалом, за даними Американської торговельної палати в Україні, понад 53% американських компаній, які є її членами, постраждали від російських ударів. А деякі активи, які опинилися на окупованих територіях, були захоплені й привласнені. І все – як з гуся вода. Схоже, цей обстріл теж проковтне кандидат на Нобелівську премію миру”.
