Парк, включила ліхтарик і побачила сплячу на лавці дівчину, а поруч дитячу коляску

Скоро мені виповниться тридцять років і живу я одна в одному з приватних будинків столиці. Поруч з моїм будинком розташовані багатоповерхові будинки і котеджі. Добре, що хоч є дитячий майданчик.

Я дотримуюся здорового способу життя і вважаю за краще вечорами бігати. Район хоч і безпечний, але вирішила обзавестися породистою собакою, щоб спокійніше було. Хоча собака у мене така добра, навіть сусіди дивуються, що практично не чують його гавкоту.

І ось в один з ввечері як завжди з собакою бігали, як раптом в скверику почули якийсь дивний звук. Я не могла зрозуміти, що це. Собака потягнула мене в бік неосвітленої алеї.

Спочатку пручалася, так як страшно було, але потім знову почула цей звук, який нагадував чийсь плач. Включила ліхтарик на телефоні і помітила сплячу на лавці дівчину, а поруч дитячу коляску, з якої чувся плач немовляти.

Але що в такий час вони тут робили? Я взялася будити дівчину, але вона не прокидалася. Після довгих спроб вона таки відкрила очі, і побачивши мене, сильно злякалася. Відразу кинулася до дитини, взяла на руки і почала плакати.

Хотіла я просто залишити їх і піти, але що змусило мене залишитися і з’ясувати, що тут відбувається. Виявляється, неповнолітню дівчину звуть Вікторія. Дому в неї немає,  живе в якійсь комірчині, де їй дозволила залишитися консьєржка.

На моє запитання, а як же батько дитини, вона відповіла, що познайомилася з ним в соціальних мережах, і незабаром закохалася по вуха. Жили вони разом в орендованій квартирі. Вікторія працювала в магазині, в той час як її хлопець протирав штани. Хоча час від часу у нього з’являлися великі гроші, які, за його словами, вигравав в покер.

Але як тільки вона завагітніла, він зібрав всі свої манатки і втік, поки вона була на роботі. При цьому забрав і деякі її речі, залишивши  одну з боргами за квартиру. Знайти його не було можливості, так як номер телефону був заблокований і взагалі вона навіть не впевнена, що його звуть саме так, як він їй представився.

Вона розплатилася з боргами, але її все одно вигнали з квартири. До пологів вона лежала на збереженні в лікарні. Після народження Микити купила на допомогу коляску  і памперси. Зараз же за мізерні гроші працює двірником, а вечорами ще й під’їзди миє.

Що не день, то боротьба за виживання. У дівчини з рідних мати алкоголічка, а батько давно помер у в’язниці. Є у неї ще й старший брат, який багато років тому втік з дому.

Пару днів назад вона помітила, що молоко поступово зникає, і тут один з сусідів порадив їй випити пиво, мовляв допомагає при лактації. Випила вона келих і вирішила трохи погуляти з малим, захотілося їй трохи присісти і наступне що пам’ятає, як я її буджу.

Добре, що я їй попалася,  мало що могло трапитися.

Вирішила я її проводити до будинку, а по дорозі зайшла в продуктовий і накупила їй продуктів всяких. І ось вона мені показує кімнату, в якій живе з дитиною. Таких умов я в житті не бачила, крихітна кімната з розваленим диваном і одним стільчиком зі столом.

Цієї ночі я око не стулила, на наступний ранок поїхала до неї і сказала, що надалі буде жити зі мною. Будинок у мене великий, місця на всіх вистачить. Віка розплакалася і сказала, що їй нічим буде платити за житло.

Я ж в свою чергу сказала, що гроші мені не потрібні, будемо жити як сестри. Так ми стали жити разом. Відучилася вона на кондитера, скоро приступить до роботи за професією, а Микитка виявився дуже спокійною дитиною.

Хоч мене і відмовляли сусіди і рідні, але жодного дня не пошкодувала про своє рішення допомогти цій дівчині.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Парк, включила ліхтарик і побачила сплячу на лавці дівчину, а поруч дитячу коляску