«Палити» чи «курити»: як правильно сказати українською — пояснення філологині

«Палити» чи «курити»: як правильно сказати українською — пояснення філологині

В українській мові є два варіанти — «курити» та «палити». Але експерти радять віддавати перевагу одному з них.

Українська мова — неймовірно багата на слова й синоніми. Це чи не єдина мова у світі, де ми можемо годинами згадувати синоніми до слів. Існують два слова, які викликають питання: яке ж з них правильне. Як правильно казати: «курити» чи «палити»?

🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/palyty-chy-kuryty-yak-pravylno-skazaty-ukrainskoyu-poyasnennya-filolohyni/
© Сила Слова

Мовознавиця Аліна Острозька пояснила, яке слово доречніше вживати.

Курити чи палити: яке слово правильно вживати українською мовою

Якщо йдеться про використання тютюнових виробів, яке слово буде доречним: «курити» чи «палити»?

Коли ми хочемо розповісти про шкідливу звичку, мовознавці кажуть, що можна використовувати обидва слова: і «курити», і «палити».

Однак вони радять віддавати перевагу саме слову «курити».

«Чому? По-перше, „палити“ у значенні „курити тютюн“ прийшло до української мови з польської та має ще кілька значень. Наприклад, розводити вогонь, багаття, пожежу чи нищити щось вогнем», — пояснює Аліна Острозька.

У такому випадку бажано уникати зайвого паралелізму.

Друга причина — «палій» — це та людина, яка нищить щось вогнем. А людина, яка курить, є курцем.

Третя причина, чому краще вживати слово «курити» — кількість пов’язаних слів: курець, курці, накурено, перекур.

І в народному мовленні частіше можна почути саме слово «курити»:

  • Ото Ґонта з Залізняком, Люльки закурили. Страшно, страшно закурили. І в пеклі не вміють отак курить. (Т. Шевченко).
  • Ти дай мені, синок, закурити… Зроду таких не курив. (Григорій Тютюнник).
  • Ми — шваби, куримо табак. (П. Грабовський).

Чому слово «гімн» — неправильне

Ми щодня використовуємо звичні слова, не замислюючись про їхнє походження. Одне з таких слів — «гімн», яке прийшло до нас із давньогрецької мови як позначення урочистої пісні на честь богів.

Хоча воно є офіційно закріпленим у законодавстві, воно не є питомо українським, що спонукає мовознавців звертатися до автентичних альтернатив.

В українській мові існує давній та органічний відповідник — «славень». Це слово, утворене від коренів «слава» та «славити», активно вживалося в літературі та фольклорі, перш ніж було витіснене запозиченням.

Сьогодні вживання слова «славень» не заборонене. Використання цього варіанта як художнього або стилістичного замінника дозволяє зробити мовлення багатшим, м’якшим та ближчим до національної культурної традиції.

Рейтинг статті