Оленка вже і до ворожки ходила, і бабка сказала, що живе він з нею тільки тому, що йому зараз так зручно. І при першій слушній нагоді він втече. Невже, правда? Олена, в принципі, завжди до ворожок ставилася скептично, подружка повела. Але слова цієї бабки міцно засіли у неї в голові

Україна

Мені 29 років. Я живу в цивільному шлюбі з чоловіком, якого дуже люблю вже 3 роки. Хоч ми і не одружені, але я все одно вважаю його своїм чоловіком. Правда, як і будь-яка дівчина, я все життя мріяла про весілля. Спочатку ми жили з його батьками, тепер живемо з моєю мамою. І все у нас нормально, ми дуже любимо один одного. Ось тільки є одна обставина, що порушує цю ідилію: мій чоловік не поспішає офіційно узаконювати наші відносини.

Я вже розумію, що за віком мені біле плаття не світить. Ще й друзі підливають масло у вогонь питаючи, чому я досі не змінила прізвище. Я завжди віджартовуюсь, кажу, що нас все і так влаштовує. Але одному Богу відомо, що я думаю з цього приводу. Мене це зовсім не влаштовує, я хочу весілля і хочу бути офіційною дружиною, а не співмешканкою. Сама сказати про це коханому не можу, все-таки вважаю, що пропозицію має робити чоловік. Але раз він не хоче одружуватися, може він не розглядає мене як дружину і матір своїх дітей?

Весь час соромлюся завести цю розмову з ним. Ну як же мені зрозуміти, що він думає? Я вже і до ворожки ходила, і бабка мені сказала, що живе він зі мною тільки тому, що йому зараз так зручно. І при першій слушній нагоді він втече. Невже, правда? Я, в принципі, завжди до ворожок ставилася скептично, подружка повела. Але слова цієї бабки міцно засіли у мене в голові.

У мене, як і всіх дівчат, є подруги, з якими я ділюся своїми думками і переживаннями. Так ось вони мені радять залетіти і тоді він швидко поведе мене до РАЦСу. Але мені здається, що це підло. Якраз цю тему ми з ним обговорювали і разом вирішили, що поки поживемо для себе. А про дітей подумаємо трохи пізніше. Але ж правда, раз у нас такі хороші відносини, що йому заважає зробити мене своєю дружиною? Або він насправді зі мною поки не трапиться більш пристойний варіант?

Відео дня:

Як же все це сумно. Мої подруги вже по 8 років одружені, і деякі мають по двоє дітей, а я себе відчуваю білою вороною. Невже я хочу чогось надприродного? Думаю, це нормальне бажання будь-якої зрілої і визначеної жінки. А раз чоловік не робить пропозиції, значить, у нього є причини, щоб не поспішати.

Протягом останнього тижня у мене з голови не виходить порада подружок. А може і правда залетіти? Я впевнена, що мій чоловік змушений буде одружитися зі мною. А якщо навіть він втече від відповідальності, у мене буде дитина. Я навіть з мамою поговорила з цього приводу. Але вона не підтримала мене і сказала, що ніяка дитина не прив’яже чоловіка до жінки. А може і навпаки, зовсім зникнути з їхнього життя.

Але що мама моя розуміє? Вона вийшла заміж по любові. А мені що тепер все життя чекати, поки мій цивільний чоловік дозріє? А якщо він не зважиться? Що ж мені робити? Вже голова обертом йде від думок, а час-то йде. Я вже 3 роки сама собі кажу: почекай трохи, все зміниться. Але змін ніяких, і навіть надії немає. Довго ще чекати чи пора діяти?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

Источник

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN