Непоправна втрата для України
Колишній керівник “Укренерго” Олексій Брехт. Йому було 47 років
Правди колір – червоний, і смак у неї – гіркий… Вчора, коли стало відомо про загибель Олексія Брехта, ми переважно навіть не здогадувалися, якої сили удару зазнала Україна з його смертю. Особливо зараз під час війни
«Пішов справжній Титан енергетики», – першою цю гірку ясність внесла відома журналістка Іванна Коберник:
Ivanna KobernikЯкий страшний день…
Трагічно загинув Олексій Брехт, член правління компанії «Укренерго».
Це людина, через чий інженерний мозок проходили всі найважливіші ремонти і відновлення після атак на обʼєкти «Укренерго».
Людина, яка придумала, реалізувала або дала можливість реалізувати не одне технічне рішення вперше в історії.
Бо Укренерго єдиний в світі оператор системи передачі, яку (систему передачі) методично намагається знищити країна-агресор.
А вона стоїть і відновлюється.
Це Вас може зацікавити:Олексій загинув, особисто керуючи відновленням обʼєкта, який був атакований десятки разів.
Обʼєкт, який просто стирався ракетами і дронами в пил.
Але відновлювався як птах Фенікс, буквально з попелу. Відновлювався не сам — а завдяки таким, як Олексій і його колеги.
За час роботи в Укренерго я була з Брехтом не на одній підстанції, спочатку в руїнах, потім в процесі ремонту і на «майже як новій».
Беззаперечний авторитет, приїзду якого завжди чекали, на чию пораду і рішення покладалися.
Кажуть, що незамінних немає. Вірю, що Укренерго встоїть і впорається, але це дуже дуже велика втрата.
Олексій Брехт був унікальним інженером і керівником. І дуже доброю людиною. Поговорити з ним вже вселяло спокій і впевненість.
Пішов справжній Титан енергетики.
Невимовна вдячність і світла памʼять Олексієві.
Щирі співчуття родині

У вересні 2024 року за рішенням наглядової ради НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького було звільнено з посади очільника компанії. В.о. голови правління компанії було призначено Олексія Брехта
Пізніше – усю повноту втрати для України – пояснив Володимир Кудрицький, який ще геть недавно керував усією енергетикою України:
– Сьогодні загинув мій друг, керуючи відновленням підстанції після прильотів.
Але це не тільки трагедія родини, близьких, друзів і колег Олексія Брехта. Це величезна, непоправна втрата для всієї країни.
Справа в тому, що інженерний феномен Олексія для енергетичної системи є приблизно тим самим, чим є Мадяр в галузі безпілотників, Славко Вакарчук в українській музиці чи Олександр Усик у вітчизняному боксі.
І він не настільки широко відомий загалу лише тому, що представники цієї суворої, глибоко технічної галузі рідко виходять у публічний простір.
Це Олексій Брехт керував абсолютно всіма (!) процесами відновлення енергомережі після сотень прильотів всі ці роки.
Це він створював всі (!) креативні технічні рішення, які відроджували з попелу вимикачі, релейні зали, трансформатори і навіть цілі підстанції.
Це під його керівництвом бригади Укренерго навчилися замінювати магістральні трансформатори в 4-6 разів швидше за операторів європейських енергосистем, працювати під напругою 750 000 вольт; це під його керівництвом розробленої дизайн укриттів для трансформаторів та підземних пунктів керування, і багато іншого.
Він був мозком Укренерго, сутністю тої інженерної креативності, завдяки якій українськими енергетиками захоплюється весь світ і завдяки якій Укренерго виграло дві (!) премії американського інституту Едісона, які є енергетичним аналогом Оскара в кінематографі.
Він міг, будучи членом правління багатомільярдної величезної компанії, гріти зад в офісі, але він працював особисто на пошкоджених підстанціях.
Він міг, виконуючи обовʼязки керівника Укренерго, засвідчити лояльність до Галущенка, як це зробили інші, і стати повноцінним головою правління. Але не зробив цього, бо вважав це нижче власної гідності.
Його не могли звільнити, але не тому, що він мав звʼязки з можновладцями і правоохоронцями, а тому, що в такому випадку на всіх численних енергетичних штабах не залишилось би жодної (!) людини, яка могла би сказати, як і коли можна заживити споживачів після чергового прильоту.
У Олексія чудова родина – дружина, син і донька, батьки і молодший брат. Щирі співчуття
І ще одне. Я знаю, що в державі з міркувань піару не прийнято видавати нагороди керівництву компаній та інших організацій.
Але якщо держава не відзначить того, хто врятував її від розвалу енергосистеми, то це буде навіть не несправедливість. Це буде свинство.
Спочивай з миром, Друже. Ти пішов, намагаючись повернути світло в домівки українців. Честь.

