Оксана має рідну сестру, Світлану. Їм обом вже за 30. Світлані пощастило, вона вийшла заміж за багатого чоловіка, а у Оксани чоловік з бідової сім’ї. Якось Світлана подзвонила сестрі і мовила: – Ми мамі плазму придбали, тепер ви маєте зробити їй рівноцінне придбання, ти теж її донька. – Я втомився вже гнатися за твоєю сестрою, – якось сказав Оксані чоловік. Нічого просити у нас те, чого ми не маємо. А у суботу Оксана зібралася з дітьми до мами на дачу, ввечері несподівано приїхала сестра, вона сказала, щоб та їхала додому, тут ночувати вона більше не буде

Життєві історії

Оксана має рідну сестру, Світлану. Їм обом вже за 30. Світлані пощастило, вона вийшла заміж за багатого чоловіка, а у Оксани чоловік з бідової сім’ї. Якось Світлана подзвонила сестрі і мовила: – Ми мамі плазму придбали, тепер ви маєте зробити їй рівноцінне придбання, ти теж її донька. – Я втомився вже гнатися за твоєю сестрою, – якось сказав Оксані чоловік. Нічого просити у нас те, чого ми не маємо. А у суботу Оксана зібралася з дітьми до мами на дачу, ввечері несподівано приїхала сестра, вона сказала, щоб та їхала додому, тут ночувати вона більше не буде

– Світлана знову мені сьогодні телефонувала, – втомлено повідомляла своєму чоловікові Оксана, – вона мамі плазму придбала, тепер сказала, що ми повинні зробити мамі рівноцінне придбання, маємо теж їй тепер щось купити.

– Я втомився вже гнатися за твоєю сестрою, – розумно та спокійно відповів чоловік, – якщо у неї є кошти, нехай їй хоч ділянку на Місяці купує, а ми з тобою допомагаємо моїй тещі так, як можемо зараз собі це дозволити. І нічого у нас постійно просити те, чого у нас немає, просто соромно має бути вже. Скільки це буде тривати?

Оксана вже і сама так думає, тільки Світлана вважає інакше: ви повинні мамі допомагати так, як і ми. Якщо ми даємо їй 5 тисяч і з вас теж, обов’язково, 5. Якщо ми оплачуємо мамі санаторій чи відпочинок, будьте ласкаві вкладатися точно такі самі кошти, або оплачуйте їй відпочинок на наступний рік. Це дочірній борг, ви так і знайте там собі.

Оксана та Світлана сестри. Рідні. Їм вже за 30. І зовні дуже схожі, і професії у них однакові, а ось після закінчення інституту їх життя стало сильно різнитися.

Оксана вийшла заміж за рядового інженера, зараз у них з чоловіком син і дочка, квартира взята в кредит, на рахунку кожна копійка у сім’ї, яку або на дітей витратити, або в банк віднести.

Продукти по акціях купують, речі на розпродажі всі, бюджет розписаний не на папері, а в голові. Продуманий, розтягнутий на кожний місяць. Ніякі позапланові витрати в нього просто не втулити.

Світлана з заміжжям не поспішала, а в 28 років, коли у сестри було вже двоє діток раптом вийшла заміж за дуже багатого чоловіка. Її обранець був уже один одружений, від першого шлюбу є доросла дочка.

З Світланою у нього різниця у віці в 15 років. А по часу заміжжя сестри якраз співпало з виходом на пенсію їх мами, Надії Сергіївни.

– Ну і почала відтоді Світлана дивну свою політику, що мама на пенсії тепер, мамі потрібно допомагати, усім без винятку, – згадує Оксана, – хто б з цим сперечався. Але пенсія у мами цілком хороша, без продуктів та елементарних речей вона не буде. Але сестра твердо сказала: будемо мамі давати гроші щомісяця. Тільки порівну, щоб ніхто в образі не був.

А порівну у Оксани не виходить зовсім. Сестра немов спеціально загадує непідйомні для жінки суми на сьогоднішній день. Їй що? Сидить, не працює, син з нянею. У грошах чоловік дружину, яка подарувала йому довгоочікуваного спадкоємця, не обмежує зовсім. А вона вже витрачає їх куди заманеться, а тепер щей хорошою донькою хоче бути. Але ж у сестри немає таких статків.

Взяла у чоловіка Світлана на кишенькові витрати і без проблем 3 тисячі мамі виділила. А Оксані щоб знайти в своєму мізерному бюджеті ті ж 3 тисячі, дуже треба економити на всьому, і не один місяць, а як мінімум три.

– Наче насміхається з нас, – скаржиться вже зі смутком Оксана, – купить мамі дорогі чоботи і просить рівно половину їх вартості. А можна було б і більш бюджетний варіант знайти, і за якістю нічим не гірші.

– Мама виростила нас одна, – як молитву повторює завжди Світлана, – вона заслуговує тепер найкращого. Що це ми будемо їй купувати всякий непотріб, економити на ній?

Ну без питань, хто з дітей має великі можливості, той і допомагає більше. Оксана і раніше сама до мами завжди бігала: наготує, поприбирає. Благо, що і живе не дуже далеко.

– А тепер приходить медсестра, прибирання робить найнята прибиральниця, – говорить жінка, – а половину грошей я повинна віддати за це сестрі. А навіщо, чому ж зі мною не порадитися перед ти, як чужих людей просити і гроші їм платити? Я б сама прекрасно все зробила, кому треба в очі пил пускати. Але найприкріше, мама за ці роки вже звикла до цього. Забула і ціну грошам, просто купається в щасті. А ми планували з чоловіком кредит закрити раніше, але не виходить, за Світланою тягнемося.

Мама сама нічого ніколи не просить у нас, але продуктам, принесеним Оксаною і купленим за акції вона вже не радіє: найдешевше, суцільна хімія. “Світланка мені все привезла з “Вершини смаку”.

– А рік назад у нас з сестрою трохи до суперечки не дійшло, – продовжує розповідь Оксана, – вона вирішила мамі дачу купити. Щоб влітку мама квіточки вирощувала і з онуками на природі час проводила. Пропонувала мені взяти кредит, щоб порівну вкластися. Але для нас це абсолютно неприйнятно, ми таких грошей вже самі давно не бачили. В результаті купила дачу Світлана мамі сама: чоловік їй гроші виділив. Оформила дачу на себе, це справедливо я вважаю. Я з дітьми в суботу приїхала, допомогти прополоти мамі город, щось посадити заодно. Збиралися ночувати залишитися зі своїми дітьми, а ввечері, несподівано, приїхала моя сестра.

– Я мамі дитину привезла, щоб посиділа з нею, сама тут теж переночую, – сказала Світлана, – так що тобі з дітьми спати вже буде ніде. І так би мовити, я за дачу платила, мені і музику замовляти, радитися ні з ким тут не буду.

Оксана помчала, щоб встигнути на останню електричку. Найприкріше для неї те, що мама ні слова на захист своєї доньки не сказала, навіть дітям не запропонувала ночівлю. Мовчить, в усьому погоджується з Світланою. І на словах все тільки: Світланко, донечко, розумниця, помічниця моя.

– А якщо її Світланка в один день залишиться без чоловіка? – каже якось Оксана, – добре дача на ній, а більше нічого! Все майно у її чоловіка на інших осіб, на колишню дружину і дочку. Син маленький зовсім, його ще не подумали ні власником нерухомості зробити, ні співвласником бізнесу. Як тоді Світлана заспіває?

Це, звичайно, з області припущень. А поки тільки образа і на сестру, і на маму. Яка одного разу нетактовно дорікнула Оксану:

– Ось Світланка мені допомагає у всьому, як хорошій та добрій доньці і належить. А що ти? Не потрібно було за жебрака заміж бігти. Ледь там кінці з кінцями зводите. Ти себе забезпечити не можеш.

– Забула мама, – каже Оксана, – як ми росли, як на двох у нас з сестрою були одні вихідні туфлі і сукня. Як поки Світлана життя своє влаштовувала, я з нею в лікарні жила. Спала сидячи на стільці, а зять-жебрак їй супчики дієтичні возив 3 рази на день, майже цілий місяць.

Невже гроші здатні зіпсувати навіть таку рідну та дорослу людину? З сестрою все зрозуміло: вона показує перед Оксаною свою перевагу, що вона в житті королева. Але чому так себе веде найрідніша людина, мама? Адже саме Оксана була довгі роки поруч, дбала про її здоров’я, допомагала по будинку. А її чоловік завжди і в усьому підтримував тещу.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Оксана має рідну сестру, Світлану. Їм обом вже за 30. Світлані пощастило, вона вийшла заміж за багатого чоловіка, а у Оксани чоловік з бідової сім’ї. Якось Світлана подзвонила сестрі і мовила: – Ми мамі плазму придбали, тепер ви маєте зробити їй рівноцінне придбання, ти теж її донька. – Я втомився вже гнатися за твоєю сестрою, – якось сказав Оксані чоловік. Нічого просити у нас те, чого ми не маємо. А у суботу Оксана зібралася з дітьми до мами на дачу, ввечері несподівано приїхала сестра, вона сказала, щоб та їхала додому, тут ночувати вона більше не буде