– Ох, я такого в житті, мамочко, не бачила. Спочатку я ті шкарпетки узагалі вирішила не прибирати, але його вигляд не бентежив. Ну, тоді я вирішила діяти більш рішуче. А він, як дізнався – мало не плакав, ще й рахунок мені виставив

Україна

Я дуже люблю свого чоловіка. Але як мені виправити помилки свекрухи в його вихованні?

З майбутнім чоловіком я познайомилася випадково, в черзі в супермаркеті в передноворічну ніч. Він стояв за мною і зачепив мене візком. Так і розговорилися. Вийшовши з магазину, мені було запропоновано підвести мене додому. Я погодилася. Біля під’їзду домовилися зустрітися першого числа нового року. Тепер перше січня наше подвійне свято. Ми відразу стали жити разом, а через кілька місяців розписалися. Тепер у нас своя сім’я і нове життя.

Після весілля вирішили знімати окрему квартиру, так як жити зі свекрухою я категорично не хотіла. Але я і подумати не могла, що мої претензії до неї на цьому не закінчаться.

Проживаючи до весілля зі свекрухою, я не помічала багато нюансів в поведінці майбутнього чоловіка. Я не кажу вже про винесення сміття і елементарну допомоги мені по господарству. Що там говорити, якщо він навіть після вмивання не в змозі обполоснути за собою раковину. Не знаю, може для когось це нормально, але для мене це просто аморально. І чим далі, тим ставало тільки гірше.

Терпіти таке ставлення я не збиралася. Потрібні були кардинальні заходи для коригування такої поведінки. Спочатку я в розмові натякала на поділ обов’язків між нами. Так як ми обоє працюємо, то це дуже навіть раціонально. Але на мої спроби щось змінити, Микита реагував байдуже. Він міг забути про нашу домовленості, посилаючись на те, що його мати все життя прибирала за ним і батьком, і претензій не висувала. Але я не його мати !!! У нас в сім’ї кожен ставився з повагою до інших. Кожен мав свої обов’язки. Кожен намагався підтримувати порядок в домі, а не спихнути все це на когось.

Перестала боротися з розкиданими шкарпетками, причому брудними, ходити слідом за ним і постійно нагадувати про етикет, я просто вирішила показати йому, до чого призведе таке ставлення. Знаходячи брудні речі в недозволеному місці, я їх просто викидала. Перестала прибирати у ванній і вбиральні. Перестала виносити сміття до тих пір, поки не з’являвся сморід. Для мене це було дуже важко, але треба ж якось діяти.

Через кілька тижнів, коли кількість викинутих речей склала більшу половину, чоловік запитав, куди вони поділися. На моє зізнання, що якщо речі валяються, то вони не потрібні і викидаються, він влаштував мені справжню сцену, лиш не плакав. мовляв я марнотратка. Я не витримала і почала розповідати, як насправді повинен вести себе чоловік у домі. Щиро зізналась, що він мамин синочок і просто не знає елементарних правил гігієни. Тепер ми вже кілька днів не розмовляємо.

Поведінка чоловіка не змінюється. Моєму терпінню приходить кінець. Я не в змозі робити все сама. Я розумію, що довго так не витримаю. Як взагалі можна було так виростити сина і не навчити його елементарним речам? І що мені тепер з цим робити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.


Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN