Одного разу мама чоловіка пішла гуляти з нашим сином. Коли повернулася, я побачила, що у сина мокрі колготки. Я обурено запитала, чому вона хоча б не зняла їх з дитини. А вона спокійно так відповіла, що на це є батьки. Нехай і змінюють колготки. Я була ошелешена, навіть не знала, що відповісти їй на це

У шлюбі я вже дев’ятнадцять років. З чоловіком у мене стосунки прекрасні. Але от із його мамою – як не склалися з самого початку, так і досі нічого доброго немає.

Коли ми зустрічалися і надумали одружитися, вона влаштувала сцену, що йому ще рано сім’ю заводити. Потім, коли він все-таки не передумав, почалася інша пісенька, що нема грошей, щоб робити весілля. Мої батьки підключилися, допомогли усім необхідним.

Зіграли ми весілля, все було, як у людей. Далі через два роки я зрозуміла, що чекаю дитину. Свекруха і тут висловила свою думку, що рано нам ще дитина, треба для себе пожити.

Я тоді ще вчилася. Матеріальні і всі інші труднощі з дитиною взяли на себе мої батьки. Коли донечці було два роки, знову новина – у нас буде син. Свекруха завела стару пісеньку: «Що ви собі думаєте, у вас дочка ще зовсім маленька». Попри все народила прекрасного сина.

Відтоді свекруха приходила до нас тільки у свята. Приїде в гості, сяде і сидить. Ні допомоги, ні з онуками поняньчитися. Далі наші відносини стали ввічливо-натягнутими.

Потім ми вирішили взяти житло в кредит. У свекрухи на той час була трикімнатна квартира. Кажемо: «Мамо, навіщо вам така велика квартира. Продайте її, собі візьміть меншу, а грошима, що залишилися, ми зможемо оплатити частину нашого кредиту».

Але свекруха і не збиралася нам допомагати: – Самі надумали – самі платіть. Їй було абсолютно байдуже, в яких умовах живуть її внуки. З онуками, до речі, у неї відносини були дуже награні. Вона всім каже, що дуже любить їх, але її вчинки цього не підтверджують.

Одного разу вона пішла з ними гуляти, що, до речі, буває дуже рідко. Коли повернулася, я побачила, що у сина мокрі колготки. Я обурено запитала, чому вона хоча б не зняла їх з дитини. А вона спокійно так відповіла, що на це є батьки. Нехай і змінюють колготки. Я була ошелешена, навіть не знала, що відповісти їй на це.

Якщо діти її бабусею називали, вона обурювалася, типу: «Я не бабуся ще, я ж не стара». І все в такому дусі.

Потім свекруха вирішила переселитися жити в село, у неї там був свій будинок, що залишився від батьків. Квартиру свою вона нам не віддала, вирішила здавати і отримувати гроші. Зате коли приїжджали до неї в село, робили все – і робота в городі, і по дому, і підлоги помити, і посуд.

Потім ми чекали третю дочку. Старші вже виросли. Різниця в шістнадцять років. Знову не так. Як це ви зважилися. Навіщо. Ваші ровесники вже онуків доглядають. І зараз наші відносини з нею холодно натягнуті.

Зате до молодшого сина відношення у мами чоловіка прямо протилежне. Він привів дівчину з дитиною 6 років. Ось вони зі свекром з нею носяться, а рідні внуки не потрібні. Моєму чоловікові і мені прикро. Ми всього добивалися самі. Платили багато років кредит. А вони живуть на всьому готовому. Ту трикімнатну квартиру свекруха повністю віддала своєму молодшому синові, навіть комуналку за них свекор платить.

Прикро за таке ставлення до чоловіка і дітей. І як можна робити таку різницю? У мене зараз троє дітей, і я буду робити все можливе, щоб не повторити помилок моєї свекрухи.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Одного разу мама чоловіка пішла гуляти з нашим сином. Коли повернулася, я побачила, що у сина мокрі колготки. Я обурено запитала, чому вона хоча б не зняла їх з дитини. А вона спокійно так відповіла, що на це є батьки. Нехай і змінюють колготки. Я була ошелешена, навіть не знала, що відповісти їй на це