Таке буває й у сталінках
У багатьох квартирах хрущовської забудови є конструктивна особливість, про яку мешканці згадують лише з настанням морозів. Саме вона часто стає причиною того, що кухня холоне швидше за інші кімнати, а під час відключень опалення температура падає особливо різко, пише 24 канал.
Стара ніша під вікном, яка сьогодні працює проти тепла
Йдеться про так званий «хрущовський холодильник» — нішу під кухонним вікном. У середині ХХ століття це рішення було цілком практичним: побутових холодильників бракувало, тому в товстій зовнішній стіні робили заглиблення з вентиляційним отвором назовні. Узимку холодне повітря природно охолоджувало продукти.
Сьогодні така конструкція перетворилася на джерело постійних тепловтрат. У місці ніші товщина стіни менша, а теплоізоляція фактично відсутня. Якщо під час ремонту її не заклали цеглою чи не утеплили сучасними матеріалами, кухня стає вразливою до протягів і переохолодження. Навіть за добре прогрітої батареї холод від зовнішньої стіни відчувається дуже швидко.
Чому саме хрущовки холонуть найшвидше
Загалом будинки хрущовської епохи мають низький рівень енергоефективності. Тепло втрачається комплексно — через стіни, стики плит, старі дерев’яні вікна, вентиляційні канали та недостатню герметичність квартир. Ніша під вікном лише посилює цю проблему.
Фахівці з енергоаудиту зазначають: під час сильного морозу температура в типовій хрущовці може знизитися з +18 °C до приблизно +10 °C за 8 годин без опалення. Рівень близько +6 °C, який уже становить ризик для здоров’я, можливий орієнтовно через 14 годин. У квартирах із неутепленими нішами та старими вікнами цей процес відбувається ще швидше.
Порівняння з іншими типами будинків
Панельні багатоповерхівки 70–80-х років демонструють ще гірші показники. Бетон погано утримує тепло, а стики між панелями утворюють так звані «містки холоду». За відсутності опалення температура до +10 °C може впасти вже за 6 годин, а до +6 °C — приблизно за 12.
Сталінські будинки з товстими цегляними стінами поводяться інакше. Масивна кладка накопичує тепло й віддає його поступово. До +10 °C такі квартири зазвичай холонуть лише через 10–12 годин, а відчутний холод може настати лише через добу.
Сучасні новобудови з утепленими фасадами, багатокамерними склопакетами та герметичними огороджувальними конструкціями втрачають тепло найповільніше. Навіть без обігріву вони здатні зберігати прийнятну температуру 12–14 годин і більше.
Ми з такими проблемами не одні. У Європі є подібні будинки з аналогічними проблемами
Аналогічні проблеми знайомі й мешканцям масової забудови в країнах Центральної та Східної Європи. У Польщі, Німеччині (східні регіони) та Чехії є квартали панельних і цегляних будинків 60–80-х років, подібних до українських хрущовок.
Там питання вирішують комплексною термомодернізацією:
- утеплюють фасади мінеральною ватою або пінополістиролом,
- замінюють старі вікна на енергоефективні,
- ліквідовують або повністю ізолюють подібні «холодні ніші» у стінах,
- модернізують системи вентиляції.
Після таких робіт споживання тепла скорочується в рази, а температура в квартирах тримається стабільніше навіть під час холодів.
Хрущовська ніша під вікном — це приклад інженерного рішення минулої епохи, яке в сучасних умовах перетворилося на слабке місце будинку. Разом із застарілими вікнами та відсутністю утеплення вона суттєво прискорює втрату тепла. Досвід європейських країн показує: проблему можна вирішити лише комплексним підходом до модернізації, а не локальними «косметичними» заходами.
