Одразу після Великодня настає Світлий понеділок, який у народі вже давно звикли називати “Обливаним” або “Поливаним”. Поки молодь готує відра та пляшки з водою, багато хто замислюється, чи має ця традиція релігійне підґрунтя, або ж це давня забава, яка не стосується віри.
Про це детальніше – ексклюзивно в розповів священник храму святих Кирила і Методія у Львові, духівник УКУ, керівник пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Михайло Квасюк.
Чи має Поливаний понеділок церковне коріння?
Священник УГКЦ Михайло Квасюк зазначив, що звичаї Обливаного понеділка є винятково народними й не мають жодного стосунку до церковних канонів чи церковного уставу. Так, вода є важливим символом у християнстві, але головне свято, пов’язане з її освяченням, – це Водохреще.
Водночас Великдень має свої чіткі традиції, які відрізняються від звичаїв Поливаного понеділка. Зокрема, у неділю священники освячують святкові кошики, паски та окроплюють вірян свяченою водою під час урочистої служби. Саме цей ритуал є частиною релігійного святкування.
Тому будь-які обливання, що відбуваються наступного дня, у понеділок, не мають релігійного фундаменту. Це суто народний звичай, який зберігся як елемент весняних розваг та спілкування громади. Однак Церква не встановлювала для цього дня жодних обов’язкових обрядів.
Поливаний понеділок – традиції / Фото Pinterest
Що означає Поливаний понеділок?
- , який також називають Світлим або Волочильним, має надзвичайно глибоке коріння. У давнину наші предки вірили, що вода у цей день набуває магічної сили, пише сайт “Українські традиції“.
- Вона вважалася символом весняного очищення, пробудження природи та енергії. Обливання водою символізувало змивання хвороб та лиха, що накопичилися за зиму, і підготовку до нового етапу життя.
- Ба більше, вважалося, що земля, окроплена водою у цей день, дасть щедрий урожай, а люди, яких облили, будуть здоровими та енергійними весь наступний рік.
