Обіцяну весільну сукню хресна мені не пошила і на весілля не прийшла навіть. І тільки з часом я дізналася, що сталося з моєю доброю Феєю

У дитинстві я зовсім не заздрила Попелюшці, адже у мене була своя особиста Фея-Хрещена. Мамина найкраща подруга з золотими руками. Принцесою я була кілька разів на рік: на свій день народження, на Новий рік і Восьмого березня. Сукні, зшиті хрещеною, були шалено красивими. Кришталевих туфельок не вистачало, але років в п’ять я цю проблему вирішила, напнувши на ноги бабусині салатниці з серванта.

Образ був далекий від ідеалу, мене не похвалили за винахідливість, зате у мами з’явилася кумедна історія з життя її доньки. Ще перед шкільним випускним ми з тіткою Олею домовилися: наступну сукню вона зшиє мені на весілля. Як вона нарікала, що у неї син, а не дочка, коли загадувала фасон. Я тоді думала, що до цієї події як до Пекіна пішки, але помилилася: заміж я зібралася на третьому курсі.

Мама розповіла про це моїй хресній, але вона тільки скупо привітала. І все. Я вирішила зателефонувати їй і поцікавитися обіцяним вбранням. – У мене зараз дуже багато роботи, я не зможу, – відповіла тітка Оля, і образ феї почав розпливатися, поступаючись місцем суворій реальності.

Мрії, мрії … Довелося йти і купувати весільну сукню в салоні. Запрошення хресній я вирішила вручити особисто в руки. Зайнята людина, не біда. Фіг з нею, з обіцянкою! Головне, щоб вона прийшла.

– Я постараюся, спасибі, – скупо подякувала вона, навіть не запросивши на чай. На весілля хрещена не прийшла. Сильно сумувати часу не було: навчання, ще турботи про чоловіка. Можна сказати, що заміжжя поглинуло мене з голови до ніг. І тільки нещодавно мама розповіла причину настільки сильної зайнятість тітки Олі.

За півроку до мого весілля, Віктор, син хрещеною, закінчив інститут. Перед цим він відслужив в армії за власним бажанням. Після отримання диплома Вітя зібрався шукати роботу. Але його мама вирішила, що він ще встигне напрацюватися, і запропонувала йому взяти відпустку довжиною в рік.

– Я ж не думала, що так вийде, – процитувала мама свою подругу, – і він так зледащів. Я-то як міркувала: десятий-одинадцятий клас минув під егідою репетиторів – ні дня вільного; потім армія, де теж далеко не курорт; потім інститут, бюджет, Вітя знову вчився не покладаючи рук. Диплом, пошуки роботи. Влаштувався б, там два кроки до дружини, дітей і іпотеки. Ось і вирішила: а нехай він відпочине! Рік, не більше.

Стала всі підряд замовлення брати, щоб нам з Вітею грошей вистачало. Рік минув, настав час роботу шукати. А він… А він взяв і одружився. Не маючи роботи і живучи з мамою. Наречена вже на п’ятому місяці була.

Вітя просто привів свою даму і поставив матір перед фактом. Зрозуміло, що часу на пошиття весільного плаття у неї не було. І до мене на весілля тітка Оля посоромилася йти: «Гаразд би просто гість. Але я ж хрещена! Як я могла з порожніми руками припхатися?» А розповідати про те, що коїться вдома їй було соромно.

Віктор так нікуди і не влаштувався. Він і його сім’я сидять на шиї бідної тітки Олі. Внучці вона рада, ночами шиє чарівні платтячка і косинки. Днями вона ішачить, як кріпосна, без відпочинку і перерв на обід. Ось тільки чи надовго її вистачить, з таким-то темпом життя? Ще й трьох чоловік на собі тягнучи, двоє з яких цілком собі дієздатні лосі? Каже, що впорається. І що сама винна.

Дізнавшись про життя хресної, я згадала своє дитяче почуття переваги над Попелюшкою і задалася питанням: а яка доля казкової Феї-Хрещеної, яка залишилася за кадром і епілогом? Попелюшка з принцом, ясна річ, жили довго і щасливо. А вона? Драїла палац і няньчила вінценосних нащадків, забезпечуючи тим самим Попилюшкине «довго і щасливо»?

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Обіцяну весільну сукню хресна мені не пошила і на весілля не прийшла навіть. І тільки з часом я дізналася, що сталося з моєю доброю Феєю