Низький Вам, Уклін!“Від думок та від болю, посивіла, заплакала матір. У молитвах до Бога: “Візьми мою душу, збережи сина живого” Та Бог не почув…”

Все у цьому світі починається з мами. Вона дарує життя маленькій людині, вигодовує й ростить її, оберігає від негараздів, і часом жертвує собою заради щастя дітей. У наш час на долю матерів і дружин випало складне завдання – очікувати синів і чоловіків з війни. Це чекання надзвичайно тяжке. Проте, жінки тримаються мужньо. Вони впевнені, що скоро війна закінчиться, і їх рідні сини й чоловіки повернуться додому.

Проте є матері, на долю яких випало найважче випробування… Втрата найдорожчого… Рідної кровиночки.

Вірш присв’ячується усім матерям, загиблих воїнів на війні. Автор вірша Олег Гриценюк.

Низький Вам, Уклін!

Було в жінки щастя… В ту весну далеку,
дарунок від Бога принесли лелеки –
так довго жадану єдину дитину,
мов сонечко яснеє, – крихітку-сина.

Своє янголятко кохала, плекала,
мов квітку, ростила, всю душу вкладала…
Злетіли роки несподівано хутко –
зростила орла одинока голубка.
І сином своїм не натішиться мати!
Їй тільки б радіти, онуків чекати…

Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла
і “градами” душі людей обпалила.
На фронті синок. Від думок та від болю
поси́віла враз… але вірить у долю,
з дороги не зводить заплакані очі –
чекає синочка од ранку до ночі,
а ночі без сну – у молитвах до Бога:
“Візьми МОЮ душу… за сина живого”…
Та Бог не почув… не достукалась мати…
Надіється, жде його… Звідки їй знати,
що тіло схололо у полі далекім…
вже й Богові душу віднесли лелеки…

З любов’ю та смутком, з небесного раю
синки споглядають –
їх мами чекають!

Олег Гриценюк

джерело

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Низький Вам, Уклін!“Від думок та від болю, посивіла, заплакала матір. У молитвах до Бога: “Візьми мою душу, збережи сина живого” Та Бог не почув…”