Нічого не поробиш, треба було закатати рукави і братися за прибирання. Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли обоє будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день це було зробити неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене трохи похвалили, але тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидати мотлох: тріснуті чашки, рушники-лахміття. Цього мені не пробачили

Україна

Не подумайте, я не така вже чистюля, яка все тримає в стерильності, але мене мої батьки привчили до елементарного порядку. Речі – на поличку, брудне – помити, запорошене – протерти. За таким же принципом я виховувала свою молодшу сестру, коли ми з нею жили разом в одній кімнаті.

Зі своїм чоловіком я познайомилася у Мережі, в сусідніх містах живемо, в одній області, 25 км один від одного. Довго листувалися, я закохалася по вуха. Він – молодший син своїх батьків з багатодітної сім’ї (всього їх 5, але старші вже роз’їхалися), і живе з ними. Спочатку в якості нареченого він приїжджав до мене, а потім, вже коли вирішили одружитися, він привіз мене в свою трикімнатну квартиру.

Дивина! Уже давно немає маленьких дітей, але чому такий безлад? Все валяється, кухня жирна, забацана, підлога чорна, гора брудного посуду, стільки ганчірок непотрібних навколо розкидані! Але найгірше – це запах. У домі живуть два кота, лотки повні, та й поруч з лотками неприбрані купки. Фу-у-у! Ніколи б не подумала, що повернуся сюди в якості другої господині.

Батько був на роботі, а по дому ходила мати мого майбутнього чоловіка, в пошарпаному халаті. Нічого сказати – вона привітна, вечерю готувала до приходу свого чоловіка, потім нас за стіл посадили для знайомства. Їжа нехитра – картопелька, сальце, оселедець, котлетки. Батькові – чарка, для нас сухе червоне. Ні, свекри не випивають, просто дивні якісь злегка, чи просто приземлені і їм начхати, в якому середовищі вони живуть. До речі, я майже не їла – з огляду на чистоту.

Відео дня:

Але переїхати до них після скромного весільного вечора все ж нам довелося. У нас жити ніде: стандартна двокімнатна квартира, в одній кімнаті тато з мамою, в іншій – моя сестра, а у свекрів простора трійка. У моєму місті мене нічого не тримає – я студентка-заочниця, а от чоловікові кидати роботу не можна, тим більше вона так близько до дому. Але він початківець, кар’єра тільки починається, тому наймана квартира нам поки не по кишені. Розрахували, що приблизно через рік (може трохи раніше), ми вже зможемо взяти квартиру на виплату.

Нічого не поробиш, треба було закатати рукави і братися за прибирання. Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли обоє будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день це було зробити неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене трохи похвалили, але тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидати мотлох: тріснуті чашки, рушники-лахміття. Цього мені не пробачили.

Це було перше непорозуміння. Мене попросили «не лізти в чужий монастир зі своїм статутом». Мовляв – хочеш, дотримуйся в своїй кімнаті порядку, що, до речі, я і роблю. Я так плакала тоді, чоловік ледве заспокоїв, а свекри навіть не вибачилися. До того ж через дві доби на кухні знову був безлад: все і скрізь жирне. Я нам з чоловіком готую окремо, мию тільки свої тарілки і каструлі, купила електрочайник в свою кімнату для чаю-кави.

Друга серія непорозумінь була з котами. Я їх не пускаю в нашу кімнату, щоб там хоч було провітрено, але якось виходити в ванну і в туалет треба! У мене були різні думки, коли я мила їх лотки і прибирала купки. Потім сказала свекрусі: позбудьтеся ви від старого кота, він всюди буде мітити, а з молодим треба зробити порядок теж. Що думаєте? Я виявилася ще й безсердечною. Нехай вдома витають ці “аромати”, але котики повинні жити так, як звикли. І чоловік такої ж думки: «Це ж повноправні члени родини!».

Один раз я вирішила підійти до ситуації хитро. Щось розговорилася зі свекрухою про домашнє господарство. Стала їй розповідати, які і для чого краще купувати засоби, так щоб особливо не напружуватися під час прибирання. Вона слухала мене байдуже і сказала таку разу: «Яйце курку не вчить!». Не знаю, що на мене найшло, але втратила контроль над словами: «Ну треба ж колись прибирати весь цей безлад! У вас же скрізь брудно, смердить, купа ганчірок, не пройти і гостей не покликати!». Знову непорозуміння, знову я не права!

Ось уже минуло 4 місяці як я живу у них. Я не знаю, як всіх привчити хоча б до елементарного порядку. Неважливо вже, що ремонт востаннє був в 90-х роках, що меблі того ж доісторичного століття, але я втомилася в кухні готувати в гумових рукавичках. Я сиджу вдома, тому що багато займаюся навчанням, намагаюся не виходити з кімнати, але якщо виходжу – всю просто трясе. Можливо, хто підкаже спосіб – як привчити дорослих людей до елементарних правил чистоти і гігієни, щоб кожна спроба не закінчувалася б непорозуміннями? Не можу більше!

Фото ілюстративне.


Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN