У День свого народження повідомила єдиній доньці про важливий крок у житті, проте її реакція була зовсім не такою, як я собі уявляла…
Мене звати Марія, мені 60 і доля моя зовсім невесела. Дуже швидко помер мій чоловік, якого палко кохала. Залишилась я вдовою разом з маленькою дитиною на руках. Важко було, проте не дала пропасти ані собі, ані донечці.
Коли Діана виросла, вирішила поїхати в Італію на заробітки, аби заробити дитині на квартиру. Донечка вийшла заміж і хотіли з чоловіком власне житло. Мені стало соромно перед дітьми за те, що я не маю їм що дати у доросле життя, тому подалась на заробітки.
Майже 8 років була в Італії, купила невелику квартиру Діанці й повернулась в Україну. Вирішила, що більше не поїду, а займусь трохи собою. Десь рік тому познайомилась з чоловіком. Він мій одноліток, також вдівець, ми деякий час спілкувались й виявилось, що я йому симпатизую.
Я не хотіла поки афішувати наші стосунки, але запропонувала спробувати пожити разом. Проте нещодавно Микола запропонував одружитись та й спокійно жити собі разом. І я погодилась.
Тиждень тому в мене був День народження, відсвяткувала ювілей, однак зовсім не так, як би хотілося…
З самого ранку я поралась на кухні, наготувала різних смаколиків для дітей, всю хату прибрала і з нетерпінням чекала. Хвилювання та радість водночас переповнювали мене, адже у цей день наважилась розповісти доньці та її чоловіку про одруження з Миколою, але реакція Діани мене приголомшила.
– Діанко, донечко, сьогодні у мене є для вас одна новина. Хочу познайомити вас з моїм нареченим Миколою. Ми плануємо скоро подати заяву в РАЦС — тремтячим голосом сказала я.
– Що? Наречений? Мамо, та куди тобі вже заміж виходити? Навіть не хочу про це чути, не сором мене на ціле село! — почала репетувати Діана перед Миколою.
Донька не посиділа навіть години, зібралась та пішла. Хіба я шось не так сказала, хіба стосунки у такому віці це соромно? Дуже образливо, що рідна дитина таким чином привітала матусю з ювілеєм.
А ще я дуже розгублена, адже чому донька не радіє за мене? У неї своя сім’я, і не завжди є час на мене, а невдовзі його взагалі не буде. Присутність Миколи пом’якшить мою самотність. Тепер я в роздумах: як вчинити в цій ситуації?
