Звісно кожен городник напрацював свою систему й “інтуїцію” посадки. Та не завжди календар підказує точний момент. Добре, що на допомогу приходить завжди може прийти сама природа. Одним із найточніших “зелених календарів” вважається береза. Її листя говорить голосніше за будь-які поради.
Коли листя починає жовтіти й опадати, значить наставала пора. Не раніше й не пізніше. Бо береза ніколи не помиляється. Якщо листя тільки-но взялося жовтизною, земля ще тепла, і цибуля може піти в ріст, тоді до весни вона вимерзне. А от коли більшість дерев уже стоїть напівголими, і залишки листя хитаються на вітрі, це вже вірний знак, що ґрунт охолов настільки, наскільки треба. Саме тоді посаджена цибуля не проростає, а міцно вкорінюється, щоб весною дружно зійти.
Чому береза є надійним компасом
Вона реагує не на календар, а на вологу, температуру й навіть зміну тиску. Тому її листя найточніший природний компас. Коли воно опадає рівномірно, без поспіху, це означає, що осінь увійшла в спокійну фазу. І саме тоді потрібно брати цибулю-сівок та готувати грядку й садити. Грядку для озимої цибулі не варто залишати на потім.
Як садити озиму цибулю
- Землю треба перекопати заздалегідь, дати їй трохи осісти. Якщо напередодні пройшов дощ – взагалі ідеально, адже це природно зволожить ґрунт.
- На один квадратний метр достатньо внести склянку золи або трохи перегною.
- Потім зробити борозенки глибиною до трьох сантиметрів, висадити цибулинки на відстані долоні одна від одної й засипати сухою землею.
Краще в кінці вкрити грядки тонким шаром листя, можна березовим. Її листя не злежується, пропускає повітря, утримує тепло й вологу. Весною таке укриття легко згрібається, а земля під ним пухка й без кірки.
