Восени після збору врожаю та прибирання залишається фінальний акорд: посадити озимий часник. Та як знати, який час буде найбільш влучний? Є лише один найнадійніший орієнтир: вийти у двір і подивитися на березу. Не календар, не прогноз погоди, а саме на неї.
Чому саме береза
Це дерево у сільськогосподарські точніший барометр, ніж будь-які поради агрономів. У його гілках і листі прихована вся інформація. Якщо береза ще стоїть зелена, навіть не думайте братися за посадку, бо земля не відпустила тепло. А коли листя починає жовтіти й сипатися рівномірно, тоді приходить той самий момент, коли часнику буде добре.
Тут математика проста: береза – перша, хто відчуває зміну температури під землею. Вона реагує не на денне сонце, а на глибинне тепло, там, де й проростатиме часник. Коли її коріння “розуміє”, що земля починає холонути, дерево скидає листя. І от саме тоді – пора брати сапу.
Головки, що посаджені за деревом, сходять дружно, рівно, міцно, і весною стоять на поготові, як солдати. А ті, що йдуть в землю раніше зазначеного часу, дадуть дрібні голівки, частина навіть може підгнити.
Є ще один природній “індикатор”: якщо на березі залишаються поодинокі листочки, що тримаються, мов уперті, от саме тоді земля вже готова прийняти часник. Це короткий проміжок, день-два, коли усе збігається: температура, волога, готовність землі.
Може здатися, що це дрібниця, але кожен городник знає, що саме в них і криється врожай. Тому, перш ніж діставати зубчики й розкладати грядку, перевірте свою березу, бо вона покаже більше, ніж можна собі уявити.
