Після завершення циклу різдвяно-новорічних свят та відзначення Хрещення Господнього у багатьох українських родинах постає традиційне побутове питання. Згідно з давніми віруваннями, вода у водоймах після освячення набуває особливих цілющих властивостей, які зберігаються певний час.
Саме тому наші предки суворо забороняли “оскверняти” її брудною білизною одразу після свята. 24 Канал з посиланням на сайт “Українські традиції” розповідає, коли саме господиням за народним календарем дозволяється прати речі
🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/ne-dva-skilky-dniv-ne-mozhna-praty-pislya-vodohrescha/
© Сила Слова
Скільки днів після Водохреща не можна прати?
Традиція не прати після Йордану сягає корінням у ті часи, коли жінки полоскали білизну безпосередньо у річках та озерах. Вважалося, що після занурення священником хреста у воду вся вона стає святою.
Прання у цій воді брудних речей сприймали як неповагу до святині та великий гріх. Крім того, існувало повір’я: якщо порушити це правило, то нечиста сила, яка вийшла під час освячення, може вчепитися за білизну і повернутися в дім.
Згідно з народними звичаями, утримуватися від прання слід протягом тижня після Водохреща. Тобто, якщо свято припадає на 6 січня за новоюліанським календарем, то заборона знімається рівно через сім днів – 13 січня.
Наші бабусі вірили, що саме стільки часу вода зберігає свою найвищу святість. Лише коли цей тиждень минав, жінки знову могли йти до річки з білизною.

Що кажуть про це у церкві?
- У ПЦУ зауважують, що в сучасному світі це правило втратило свій первісний зміст. Оскільки ми користуємося централізованим водопостачанням і пральними машинами, а не полощемо одяг у відкритих освячених ополонках, то суворої канонічної заборони на прання вдома не існує.
- Водночас священник ПЦУ Олексій Філюк наголошує, що гріхом вважається не прання, а виконання хатньої роботи замість молитви чи відвідування богослужіння у святковий день.