Що приховує політичний шлях депутатки та чому її прізвище знову у центрі розслідувань
Анна Скороход — одна з найбільш обговорюваних постатей української політики останніх років. Її ім’я неодноразово звучало у зв’язку зі скандалами, різкими заявами та гучними конфліктами як всередині парламенту, так і поза ним. Новина про ранкові обшуки НАБУ 5 грудня лише посилила інтерес до депутатки, яку слідство вважає керівницею злочинної групи.
У ЗМІ миттєво з’явилися версії про роль Скороход у справі, що стосується вимагання коштів у бізнесмена. Водночас журналісти нагадали, що її політична кар’єра не раз супроводжувалась суперечливими епізодами. Саме тому нинішня ситуація стала логічним продовженням довгої низки історій, у яких вона опинялася в центрі уваги.
Скандальні заяви, декларації та початок політичних конфліктів
Відомо, що детективи НАБУ провели слідчі дії у справі, де фігуранткою називають Анну Скороход — колишню представницю «Слуги народу», яка згодом приєдналася до групи «За майбутнє». Її кар’єрний шлях починався зовсім не в політиці: спершу вона навчалася на тележурналістку, пізніше здобула юридичну освіту та навіть пробувала себе в акторстві. Працювала юристкою в органах місцевого самоврядування і приватних структурах, а перед депутатством була заступницею директора на підприємстві, пов’язаному з її тодішнім цивільним чоловіком Олексієм Алякіним.
Одним із найпомітніших епізодів стали її гучні висловлювання щодо радянської символіки та історичної пам’яті. Вона неодноразово називала боротьбу з радянською спадщиною «маразмом», а георгіївську стрічку — «символом перемоги». Ці заяви викликали хвилю критики та формували навколо неї образ політикині, що йде всупереч суспільним настроям.
Не менш помітним став і фінансовий аспект її діяльності. У 2021 році Скороход задекларувала 162 біткоїни, що відповідало сотням мільйонів гривень, однак дані цієї декларації викликали запитання в антикорупційних органів. Згодом з’явилася інформація, що вона втратила доступ до криптогаманців, вартість яких сягала понад 90 млн грн, і звинуватила у цьому свого колишнього чоловіка. Ці історії лише підсилювали загальну недовіру до прозорості її статків.
Особисті зв’язки, вихід із фракції та нові підозри
Суттєво вплинув на репутацію Скороход і скандал навколо Алякіна — російського бізнесмена, який очолював підприємство «Прогрес». Його неодноразово затримували в Україні, а російська влада оголосила в розшук за підозрою у шахрайстві. Саме під час одного з таких затримань Скороход заявила про політичний тиск через її голосування всупереч позиції фракції. Згодом ситуацію ускладнили і повідомлення про отримання Алякіним українського паспорта на підставі підроблених документів.
ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦
У 2019 році конфлікти всередині «Слуги народу» досягли піка. Скороход звинуватили у спробах впливати на голосування колег та пропозиціях хабарів, після чого її виключили з фракції. Натомість вона публічно заявила про «зарплати в конвертах» серед депутатів і політичну помсту. Пізніше вона приєдналася до групи «За майбутнє» й продовжила активну парламентську діяльність, очолюючи у 2023 році ТСК щодо Міноборони та ЗСУ.
Новий вибух уваги спричинили обшуки НАБУ у грудні 2025 року. За даними слідства, Скороход та її спільники вимагали у підприємця 250 тисяч доларів за організацію санкцій РНБО проти конкурентної компанії. Депутатка відкидає звинувачення та називає дії правоохоронців тиском на опозицію й спробою заблокувати її політичну активність. Однак слідство триває, а її ім’я знову опинилося у центрі корупційного скандалу.
Таким чином, історія Анни Скороход — це приклад політичної траєкторії, у якій гучні заяви, конфлікти, неочікувані альянси та кримінальні епізоди тісно переплітаються. Чи стане нинішня справа вирішальною для її подальшої кар’єри — питання, на яке відповідь поки не дає ні слідство, ні сама депутатка.
