Народилася я в невеличкому селі. Маю рідну сестру, Олеся старша за мене на 5 років. Мама з татом все життя важко працювали, тримали велике господарство, аби ми ні в чому не мали потреби. Сестра вийшла заміж і живе в місті, мають свою квартиру. А я з чоловіком живу на сусідній вулиці, недалеко від тата з мамою. Коли батьки постаріли, їм було важко самим і постало питання, хто буде доглядати батька й матір. Мені відразу тоді зателефонувала Олеся. Останній раз я бачила свою рідну сестру на Великдень

Життєві історії

Народилася я в невеличкому селі. Маю рідну сестру, Олеся старша за мене на 5 років. Мама з татом все життя важко працювали, тримали велике господарство, аби ми ні в чому не мали потреби. Сестра вийшла заміж і живе в місті, мають свою квартиру. А я з чоловіком живу на сусідній вулиці, недалеко від тата з мамою. Коли батьки постаріли, їм було важко самим і постало питання, хто буде доглядати батька й матір. Мені відразу тоді зателефонувала Олеся. Останній раз я бачила свою рідну сестру на Великдень

Народилася я в невеличкому селі. Маю рідну старшу сестру, Олеся старша за мене на 5 років.

Мої батьки люди не багаті, але завдяки своїй нелегкій праці з ранку до вечора, вони дали нам з сестрою все. ми жили не гірше людей в селі.

Батьки тримали велике господарство, мали три городи, працювали, не шкодуючи себе.

Завдяки їх невтомній праці, ми з Олесею поїхали в місто і отримали гарну освіту. Олеся там і вийшла заміж, живе в квартирі з чоловіком.

А я після навчання повернулася в село, але з батьками не живу. Я відразу вийшла заміж за Сашка і живу в його хаті. Живемо ми у сусідній вулиці, недалеко від батьків. Сашко постійно допомагає татові, а я щодня після роботи біжу до мами, адже вона сама вже не може обробити стільки городу. Гроші, як і раніше батьки дають мені і Олесі в рівних сумах, так вони звикли.

Та роки минають, батьки так швидко постаріли. Тато господарство розпродав, городи віддали сусідам.

Постало питання, хто ж має доглядати за батьками. Тоді з міста відразу мені зателефонувала Олеся.

Сестра сказала, що вона живе далеко, до батьків часто приїжджати не зможе, та й з собою не забере, бо має лише дві маленькі кімнати в квартирі.

За батьками стала доглядати я, я ж не залишу їх голодними на зло своїй сестрі. Олеся приїжджала лише на великі свята. Останній раз вона приїхала на Великдень, ми посиділи за святковим столом, який приготувала я у маминій хаті, а потім вона відізвала мене в іншу кімнату. Олеся сказала, що мають вони великий борг, вона просила, щоб я батьків забрала до себе, так мені буде легше за ними, не прийдеться щодня бігати до них. А хату ми продамо і розділимо порівну.

В ту мить зайшов в кімнату мій Сашко, тоді ми вперше мали серйозну розмову з Олесею. Олександр сказав, що поки батьки живі, вони житимуть в своїй хаті, нехай сестра сама вирішує свої проблеми.

Через хвилину, вона вже покинула батьківську хату, і досі з Великодня ще не приїжджала. Я батькам, звісно, нічого про ту розмову не розповідала, бо знаю, що вони дуже засмутяться.

Я не можу зрозуміти свою сестру, невже вона не цінує батьків, і може жити лише для себе. Як вона там спокійно спить, знаючи, що батьки дуже старенькі, і їх скоро може не стати. А вона з нами геть не спілкується.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – mistaua.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Народилася я в невеличкому селі. Маю рідну сестру, Олеся старша за мене на 5 років. Мама з татом все життя важко працювали, тримали велике господарство, аби ми ні в чому не мали потреби. Сестра вийшла заміж і живе в місті, мають свою квартиру. А я з чоловіком живу на сусідній вулиці, недалеко від тата з мамою. Коли батьки постаріли, їм було важко самим і постало питання, хто буде доглядати батька й матір. Мені відразу тоді зателефонувала Олеся. Останній раз я бачила свою рідну сестру на Великдень