Наближається день народження моєї свекрухи, їй буде 50. Ми хотіли подарувати їй якусь техніку на кухню, та вона каже, що все одно буде робити все своїми руками. Тоді чоловік запитав у неї прямо: – Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати? Відповідь моєї свекрухи мене дуже засмутила, я сказала своєму чоловікові, що я, напевне, не піду, хай сам їде, хоч на мені зекономимо

Життєві історії

Наближається день народження моєї свекрухи, їй буде 50. Ми хотіли подарувати їй якусь техніку на кухню, та вона каже, що все одно буде робити все своїми руками. Тоді чоловік запитав у неї прямо: – Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати? Відповідь моєї свекрухи мене дуже засмутила, я сказала своєму чоловікові, що я, напевне, не піду, хай сам їде, хоч на мені зекономимо

Наближається день народження моєї свекрухи, їй виповниться 50 років. Майже рік ми з чоловіком думали, що ж їй подарувати на це свято. Не сказати, що ми бідуємо, достаток у домі є, але ми і не олігархи. Чоловік отримує трохи більше 8-ми тисяч гривень, я близько 6-ти тисяч, за мірками провінції це дуже хороші зарплати. Тому думали мамі чоловіка якусь техніку купити. Але у неї все є, а чогось більш сучасного вона не хоче, каже:

– Я все одно буду робити все своїми руками, мені не потрібна ця вся кухонна дорога техніка, яку зараз рекламують.

Гаразд, мій чоловік запитав прямо:

– Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати?

А вона, несподівано, заявила:

– Оплатіть мені ресторан на ювілей, це буде самий чудовий і пам’ятний подарунок!

Але що це за подарунок? Невже можна про таке просити, звідки у нас такі гроші. Але чоловік уперся: хоче мама, значить зробимо. Ну добре, я по ресторанах не ходжу, ще не знала наскільки там все дорого, думала як в кафе.

Прийшли в посередній такий клас ресторану, головне, щоб ближче до дому. Треба замовити, як свекруха просила, на 35 осіб: свекруха, ми, вітчим чоловіка, а всі інші – далекі родичі її. Коли нам нарахували банкетне меню, я мало не впала – 25 тисяч гривень!

Це ж скільки нам відкладати потрібно на це свято. Я в сльози! Адміністратор стала вираховувати по-новому: робила знижки, дещо сказала можна самим принести, прибрали банкетний мішуру типу кульок та інших речей, все одно вийшло мінімум 19 000. Я все одно вражена, але чоловік сказав: будемо замовляти!

Вийшли з ресторану, сіли в машину, у мене зовсім настрою немає. 19 тисяч гривень на вітер! Прошу чоловіка поговорити з мамою, щоб він з нею домовився – дасть їй 10 тисяч і нехай вже вона купить те, що хоче, а ресторан нехай вітчим оплачує. Виявилося, що він уже взяв дві путівки на два тижні на закордонні моря. Менший брат – не береться до уваги, він вчиться ще, сам просить гроші у мого чоловіка мамі на подарунок. А друзі родини не будуть складатися на бенкет.

Тепер не можу спати: гроші викинуті невідомо на що, аванс вже внесений, хоча можна і забрати. Кажу чоловікові: забери мою долю, я не піду, заощадимо на мені. Але чоловік сказав, що я маю поважати його матір.

Зараз мені просто хочеться зателефонувати свекрусі і все їй висловити, те, що я тут написала, але поки мовчу. Так, ми молода сім’я і, поки, без дітей, так, у нас є своє житло, і навіть машина. Але ми б могли ці гроші покласти собі в скарбничку, подарувавши хоча б чисто символічний подарунок. У нас же теж свої потреби є! І діти, можливо, скоро будуть. Ну чому не можна зробити ювілей вдома, а хвалитися пере усіма рестораном? Чому ми повинні її друзів годувати і поїти? Мені дуже сумно, що свекруха думає лише про себе. Можливо багато людей мене не зрозуміють, але мені дійсно шкода таких грошей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Наближається день народження моєї свекрухи, їй буде 50. Ми хотіли подарувати їй якусь техніку на кухню, та вона каже, що все одно буде робити все своїми руками. Тоді чоловік запитав у неї прямо: – Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати? Відповідь моєї свекрухи мене дуже засмутила, я сказала своєму чоловікові, що я, напевне, не піду, хай сам їде, хоч на мені зекономимо