На наступний день невістка зателефонувала мені і запросила на розмову. Коли я прийшла, вона сиділа сумна поруч зі своєю мамою. Нарешті вона пояснила свою поведінку. Виявляється, вона ревнувала мене до свого сина і боялася, що він буде любити мене сильніше, ніж її маму

Василинка у мене не перша онука, але я її дуже чекала. Перша внучка, яку подарувала мені донька живе далеко, тому я її не бачу і в вихованні участі не беру. То ж я дуже раділа, коли син сказав мені, що я стану бабусею вдруге.

Невістку я відразу прийняла як дочку. Любила її та намагалася піклуватися, але, мабуть, її це тільки дратувало. В очікуванні дитини, я скуповувала всі магазини з дитячим одягом та іграшками. Мене переповнювали щастя і радість від самого очікування. Я мріяла, як я буду гуляти з внучкою в парку і вітати її з усіма святами.

Приносячи подарунки для малюка невістці, вона без особливого інтересу закидала пакет з речами в шафу і видавлювала з себе невдоволено «Спасибі». Заради пристойності могла б зробити вигляд, що вона рада і вдячна. Я дуже переживала, що у нас ніяк не складалися з нею теплі відносини. Адже я робила все для цього і думала, що ми одне ціле. Іноді просто хотілося посидіти з нею за чашкою кави і поговорити, але ні.

Коли Соломію поклали в лікарню, я намагалася приготувати їй щось смачненьке і привозила їй їжу, але і цих моїх старань невістка не оцінила.

Вона сказала, що все необхідне привезла мама. Сказала, щоб я забрала все назад. Мені було дуже прикро. Я заспокоювала себе тим що ми ще не досить притерлися один до одного, Соломія звикне до мене і поміняє своє відношення. Коли Соломія народила, я була на сьомому небі від щастя.

Після виписки я всіляко хотіла допомогти Соломії, хотіла приходити до них хоча б на кілька годин, щоб побачити онучку і допомогти невістці. На мої прохання прийти, Соломія неприємно відповідала, що їй допомагати не треба, все що потрібно, зробить її мама. Я спокійно відреагувала, сказавши, що тоді я прийду на вихідних. Мені знову тонко натякнули, сказавши, що не треба. Мовляв мама взяла відпустку, і вона буде приходити щодня і допомагати.

Я все одно не витримала і на наступний же день прибігла до дитини. Так хотілося поняньчити внучку. По приходу до них додому я побачила незадоволений погляд Соломії. Вона явно була не рада мене бачити. Я попросила її про те, щоб вона дозволила мені зовсім трохи погратися з Василинкою після того, як вона прокинеться. Соломія неохоче погодилася.

Так повторювалося завжди, коли я приходила. Від будь-якої моєї допомоги вона відмовлялася, говорила, що все вже зробила її мама і більше нічого не потрібно. Коли я просила погуляти з онучкою, мені завжди говорили, що вона сама йде з нею гуляти.

Я не розуміла такого ставлення і в чому, власне, справа. З її ріднею ми завжди добре ладнали, але останнім часом моя сваха Стефанія, її мама, теж змінила ставлення до мене в гіршу сторону.

Щоб бачитися з онучкою, я приходила до них додому тоді, коли син був удома. При ньому Соломія стримувалася і не могла говорити мені щось проти спілкування з онукою. Синові я не скаржилася, не хотіла сіяти між ними непорозуміння.

Причину такого ставлення, я дізналася через рік. Коли зайшла розмова з свахою, вона звинуватила мене в тому, що я, не хочу допомогти дітям, вона вже втомилася приходити до них допомагати, а я ділова сиджу вдома і нічого не роблю.

Я стояла ошелешена, але намагалася зберігати спокій. Виявляється, Соломія говорила мамі, що просить мене про допомогу, а я завжди відмовляю. Образа, нерозуміння переповнювали мене, але я розповіла Стефі як все було. На наступний день невістка зателефонувала мені і запросила на розмову. Прийшовши додому вона сиділа сумна поруч зі своєю мамою.

Нарешті вона пояснила свою поведінку. Виявляється, вона ревнувала мене до свого сина і боялася, що він буде любити мене сильніше, ніж її маму. Вона попросила у мене вибачення і пообіцяла що більше не буде перешкоджати нашому спілкуванню з онукою.

Я пробачила і намагалася навіть зрозуміти невістку, просто вона ще у мене дуже молода. А ми, старше покоління, і є для того, щоб вчити молодих власним добрим прикладом.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

На наступний день невістка зателефонувала мені і запросила на розмову. Коли я прийшла, вона сиділа сумна поруч зі своєю мамою. Нарешті вона пояснила свою поведінку. Виявляється, вона ревнувала мене до свого сина і боялася, що він буде любити мене сильніше, ніж її маму