Минулого тижня ми смажили картоплю у нас на дачі. Все було чудово, ми спілкувалися, і тут на мій телефон приходить повідомлення від Руслана. Я не зовсім зрозуміла, навіщо він мені пише, якщо ми зараз сидимо поряд за столом. Я глянула на нього і побачила його благальний погляд, мовляв, прочитай повідомлення. Непомітно я відкрила повідомлення від Руслана. Там він написав всього кілька слів: «Підійди до вогню. Треба поговорити»

Я розуміла, що більше не витримаю, тому усіма силами відмовлялася йти в гості. Я відчувала, що добром це не закінчиться, але Олексій наполіг, що цього разу ми обов’язково маємо бути, адже нас там дуже чекають, вже й шашлик почали смажити.

Ми з Олексієм в шлюбі вже шість років, у нас двоє дітей. Він працює менеджером в одній компанії, там і знайшов собі нового друга Руслана. Вони спочатку товаришували по роботі, а тепер щовихідних ми збираємося сім’ями на відпочинок – то у них на дачі, то у нас.

Руслан теж одружений, у нього чудова дружина Віра – дуже приємна жінка. Ми з нею відразу потоваришували. У Віри з Русланом теж двоє дітей. Наші діти приблизно однолітки, то ж коли ми їздили в гості один до одного, завжди брали з собою дітей.

Здавалося б, нічого поганого в наших зустрічах немає, сотні сімей так сходяться, щоб добре разом провести час. Але є одна причина, по якій я уникаю наших зустрічей – я закохалася в Руслана. Так сильно, що вже останніх кілька місяців ні про що і думати більше не можу. Найгірше те, що у Руслана ті ж самі почуття до мене.

Заміж я вийшла не по любові. За Олексія мене засватали наші батьки, які давно дружать між собою. Так, у нас з Олексієм була якась взаємна симпатія, але справжню любов я відчула лише тепер, поряд з Русланом.

Минулого тижня ми смажили картоплю у нас на дачі. Все було чудово, ми спілкувалися, і тут на мій телефон приходить повідомлення від Руслана. Я не зовсім зрозуміла, навіщо він мені пише, якщо ми зараз сидимо поряд за столом. Я глянула на Руслана і побачила його благальний погляд, мовляв, прочитай повідомлення.

Непомітно я відкрила повідомлення від Руслана. Там він написав всього кілька слів: «Підійди до вогню. Треба поговорити». Через кілька хвилин я встала з-за столу і пішла до вогню дивитися, чи готова наша картопля. До мене відразу підійшов і Руслан. Мій чоловік і його дружина залишилися сидіти за столом.

Руслан почав відразу говорити, оскільки часу у нас було небагато. Він зізнався, що має до мене почуття і не знає, що з цим робити. Я стояла ошелешена, і не знала, що сказати, оскільки ці почуття були взаємними. Руслан сказав, що хоче піти від дружини, просив, щоб і я наважилася на подібний крок. Дав мені тиждень, щоб подумати.

Весь тиждень я жила наче в тумані. Мені навіть почало здаватися, що мій чоловік став щось підозрювати, адже цілий тиждень він ходив дуже похмурий. Проте, ближче до вихідних повеселішав і дуже наполягав на тому, щоб ми поїхали в гості до Руслана і Віри. А я, якраз, цього не хотіла, бо розуміла, що Руслан чекає на мою відповідь, якої у мене ще не було.

Приїхали ми на дачу до Руслана, сіли за стіл. І тут мій чоловік підходить до Віри і вони кажуть, що у них до нас є розмова. Я відразу подумала, що чоловік дізнався про мою домовленість з Русланом, і зараз на нас чекає серйозна розмова. Але Олексій мене ошелешив – він підійшов до Віри, обійняв її і оголосив нам, що у них стосунки.

Я спочатку подумала, що це якийсь невдалий жарт. Але це була правда. Виявляється, що у Олексія і Віри стосунки вже більше року. Вони вирішили жити разом. А цього разу вони вирішили не мовчати і все нам сказати.

Тепер у нас все дуже незрозуміло. Мій чоловік пішов від мене, Віра теж пішла від Руслана. Здається, тепер немає перешкод, щоб нам бути разом, але у нас є діти. Як їм все це пояснити? Загалом, ситуація дуже неоднозначна.

Джерело

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Минулого тижня ми смажили картоплю у нас на дачі. Все було чудово, ми спілкувалися, і тут на мій телефон приходить повідомлення від Руслана. Я не зовсім зрозуміла, навіщо він мені пише, якщо ми зараз сидимо поряд за столом. Я глянула на нього і побачила його благальний погляд, мовляв, прочитай повідомлення. Непомітно я відкрила повідомлення від Руслана. Там він написав всього кілька слів: «Підійди до вогню. Треба поговорити»