У прикордонних районах Курщини назріває бунт. Сотні жителів, які втратили домівки через російські бойові дії проти України, вийшли до адміністрації обласного центру. Люди вимагають одного: не скасовувати щомісячні виплати, які для них стали єдиним способом хоч якось триматися на плаву. Відео великого протесту розійшлося по місцевих пабліках, але великі та державні російські ЗМІ зробили вигляд, що нічого не відбувається.
Днями стало відомо, що Кремль скасовує щомісячні компенсації жителям прикордоння Курської області, які стали біженцями через так звану «СВО». Причина проста і цинічна — брак грошей у бюджеті. І це через півроку після того, як Володимир Путін особисто обіцяв, що виплати триватимуть «до безпечного повернення людей додому». Ці слова, як з’ясувалося, були брехнею.
У відповідь розгнівані курчани влаштували стихійний мітинг, не питаючи дозволу влади. У центрі Курська зібралися близько двох сотень жителів Глушковського та Суджанського районів. Люди вимагали зустрічі з керівництвом регіону та пояснень. Але глава області Олександр Хінштейн виходити до протестувальників не наважився. Замість себе він прислав помічницю — і це тільки посилило обурення.
Чиновниця дозволила собі відверто грубіянити людям, які втратили житло. Вона заявила, що мешканці прикордоння «мали самі охороняти своє житло». Ці слова викликали шок і лють у тих, хто втратив будинки через російську війну і тепер намагається вижити на уламках.
Розчаровані і розсерджені куряни записали звернення до Путіна і Хінштейна. Вони вимагали не тільки повернути щомісячну допомогу, але й списати іпотеку за зруйновані будинки, а також переглянути критерії отримання житлових сертифікатів. За їхніми словами, вони опинилися в повній безвихідній ситуації: одночасно платять кредит за житло, якого більше немає, і змушені витрачати останні гроші на оренду чужих квартир.
У своєму зверненні люди кажуть прямо: скасування виплат у 65 тисяч рублів остаточно їх доконає, і тоді «вони ризикують опинитися бомжами з боргами».
Це перший масовий протест у регіоні, який Кремль уже намагається замовчати — але приховати очевидне стає все важче.
