Жінці зателефонував імовірно співробітник ПриватБанку. Згодом вона помітила списання з її кредитної картки у сумі 29 950 гривень. Гроші були перераховані на рахунок іншої фінансової установи. Інформація про це міститься у рішенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області, опублікованому 14 грудня 2022 року.
27 червня 2022 року жінка отримала дзвінок від шахрая, який представився співробітником банку. В результаті з її рахунку в ПриватБанку було списано кредитні кошти у розмірі 29 950 гривень. Вона неодноразово зверталася до банку з проханням заблокувати карти та припинити шахрайські операції на її рахунках, але не отримала жодної відповіді.
Наразі поліція веде кримінальну справу за статтями 190 частина 3 та 361 частина 1 Кримінального кодексу України. Попереднім розслідуванням встановлено, що невідомий використовував мобільні номери та електронно-обчислювальну техніку, щоб отримати доступ до рахунків громадянки та викрасти кошти, перевівши їх на картку Монобанку.
Жінка вимагає відновити ПриватБанку залишок кредитних коштів на її рахунку до рівня, який був до несанкціонованих операцій від 27 червня 2022 року, а також списати з ПриватБанку нараховані відсотки через це.
У ПриватБанку заявили, що клієнтка не надала доказів того, що 27 червня 2022 року операції з її рахунків у ПриватБанку були здійснені не нею. Вона має право вимагати відшкодування збитків у винних осіб, коли їх встановлять у межах кримінального розслідування.
Суд відмовив жінці в задоволенні позову, оскільки вона не змогла довести, що 27 червня 2022 року операції з її рахунків у ПриватБанку не нею здійснено.
У суді зазначили, що операції було проведено з попередньою авторизацією позивача у системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking “Приват 24”. Ці дії могли бути виконані лише з використанням її фінансового телефону та іншої особистої інформації. Крім того, жінка не надала жодних законних підстав для того, щоб користуватися коштами банку без сплати відсотків.
Відповідно до статті 49 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, надання безвідсоткових кредитів заборонено, за винятком випадків, передбачених законом. Вона продовжувала користуватися послугами банку та визнала факт використання платіжної картки.
Суд дійшов висновку, що позивач не надав достатніх і допустимих доказів підтвердження своїх вимог, отже відмовив у задоволенні позову.
