Мої свекри дуже забезпечені люди, а ми ледь кінці з кінцями зводимо. На мого чоловіка вони ображені через його юнацьку помилку і категорично відмовляються нам допомагати. Навіть поява дитини їх не розжалобила

Україна

Мої свекри дуже забезпечені люди, а ми ледь кінці з кінцями зводимо. На мого чоловіка вони ображені через його юнацьку помилку і категорично відмовляються нам допомагати. Навіть поява дитини їх не розжалобила.

Ми з чоловіком живемо дуже скромно. Він у мене працює звичайним різноробочим на заводі, тому й зарплата невелика. Але намагаємося розраховувати тільки на себе, хоча свекри дуже забезпечені люди.

Запитайте, чому вони не допомагають? Ось і у мене таке ж питання.

Коли чоловік закінчив школу, він відмовився вступати до університету. В той момент молодий хлопець не поділяв батьківських поглядів на життя. В результаті, влаштувався відразу на роботу і пішов навчатись в професійно-технічне училище. Але з навчанням не склалося, і залишився чоловік без освіти.

Відео дня:

Батьки поставилися до цього з обуренням і перестали всіляко спонсорувати сина. Якщо вирішив сам так вчинити, значить відповідай повністю за свій вибір, – вважають вони.

Батьки мого чоловіка є власниками невеликої, але процвітаючої фірми. Сподівалися на допомогу дитини, тому наполягали на його навчанні в університеті. Але син не виправдав їхніх сподівань.

Через два роки після закінчення школи, ми з чоловіком розписалися. Він продовжував працювати на заводі, де ми і познайомилися. Мої батьки намагаються виділити для нас хоч якісь гроші раз на місяць. Завдяки цьому ми можемо більш-менш зводити кінці з кінцями.

Після появи синочка нам не стало легше. Навіть навпаки. Мені довелося піти в декрет, а зарплати чоловіка було недостатньо. Я все ж плекала надію, що батьки коханого зможуть здогадатися про нашу необхідності в грошах. Але я дуже помилилася. Вони не звертають ніякої уваги на наші потреби. Для них на першому місці їх спільний відпочинок пару раз на рік за кордоном. Свекри взагалі ні в чому собі не відмовляють. Мама чоловіка, так взагалі, приміряє нескінченні обновки із закордонних бутиків.

Онука вони, звичайно, не забувають. З кожної поїздки привозять йому всілякі подаруночки: іграшки, одяг, взуття. Але це все не те, розумієте! Нам катастрофічно не вистачає грошей на проживання. А свекри люди не бідні і могли б допомогти нам матеріально. Але не допомагають! Ми з чоловіком вже й забули, коли купували для себе щось. Все йде на дитину.

Просила коханого поговорити з батьками і все ж вступити до університету на нормальну спеціальність і виправити свою помилку. Він ніби й погодився, але батьки категорично відмовилися допомагати йому в цьому. Поїзд пішов, як сказала його матір.

Свою відмову вони аргументували тим, що йому давався шанс. А раз він прийняв рішення всупереч їх порадам, то самостійно відмовився від їх допомоги.

Я просто не можу їх зрозуміти. Ну, помилилась дитина! Так він вже все усвідомив і хоче виправити свою помилку. Невже батьківське его сильніше батьківської любові? Невже у них ні крапельки не тривожиться душа за сина і за онука? Як можна бути такими байдужими?

Ну добре чоловіка вони пробачити не можуть, але ж дитина? Їх онук ні в чому не винен і вони могли б допомогти йому. Синочок дуже швидко підростає. Він так радіє, коли до нього в гості приходять бабусі і дідусі з обох сторін.

А мені прикро за те, що ми не зможемо дати йому все, що хочемо без підтримки забезпечених свекрів. Як мені достукатися до них і вимолити  їх прощення для чоловіка?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Источник

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN