Моє щастя тривало не надто довго, адже я не думала, що так важко виживати на ті гроші, що залишаються на місяць після погашення кредиту

Відразу після того, як я закінчила університет пішла працювати менеджером з продажу. Так, там не багато платили, алея була впевнена у тому, що щомісяця буду мати певну суму на яку розраховую. Жила я зі своїми батьками, які абсолютно у всьому мені допомагали, проте мені вже 27 років і я дійсно хочу стати самостійно і жити краще.

Я довго обмірковувала над тим, як мені краще зробити і наважилася взяти житло в кредит. По трохи влаштовувала своє особисте життя, хоча мої батьки мене постійно відмовляли від моїх ідей, адже знали, що у мене не дуже велика зарплата, що мені буде досить важко та все ж поставилися з розумінням. Я обирала між одно і двокімнатною квартирою, та чомусь подумала про те, що мені необхідно дві кімнати, аби я мала де поставити колиску для своєї дитини, якщо все складеться із сім’єю.

Та удача була на моєму боці, бо мені вдалося знайти квартиру із меблями, з хорошим ремонтом, тому я відразу почала перебиратися з батьківської квартири туди.

Моє щастя тривало не надто довго, адже я не думала, що так важко виживати на ті гроші, що залишаються на місяць після погашення кредиту.

Розповіла це для своєї подруги хотіла відкрити душу, аби мені трошки легше було і вона мені дала хорошу ідею — взяти когось собі на підселення, а тим більше, що її брат ось-ось має приїхати і шукатиме собі квартиру для оренди. Мені було ніяково, адже я зовсім не знала того чоловіка, та чомусь довіряла подрузі, знала, що вона мене ще ніколи не підводила.

Зовсім скоро, через 7 днів я вже жила із програмістом Денисом, якому було 30 років. Чесно, він був досить дивним, проте охайним, чесним у мене ніколи не було до нього зауважень, а у квартирі він був тільки для того аби переночувати і поснідати.

Мені було абсолютно байдуже на Дениса спочатку, але я все ж поцікавилася хто він, звідки, бо все ж живемо разом.

Я бачила, що Денис їв всяку непотріб: мівіну, чипси, гамбургери, хоча сама я їла далеко не розкішно, проте завжди мала якийсь суп чи борщ.

Ну ось я і запропонувала повечеряти з ним разом, приготувала смачний суп, а він зрозумів, що я витрачаюся і почав приносити до квартири багато продуктів і казав, аби я з них готувала. Коли я прала свої речі, то одночасно і Денисові докидала до своїх, а він сам почав виносити сміття і пилососити у квартирі.

Ми навіть і не зрозуміли коли у нас зародилися романтичні почуття, хоча вони не розвивалися надто швидко, все було дуже стабільно і повільно.

Денис вирішив поїхати до себе до дому на вихідні — 10 днів без нього мені далися досить важко, адже я звикла, що він завжди поруч, хоча ми і не були у відносинах. Я не могла дочекатися його приїзду, ледь стримувала себе від того, аби не подзвони не розповісти про свої почуття.

Денис зайшов у квартиру. Я підірвалася і відчула його погляд на собі. Підняла очі, навіть слова не промовили, а зрозуміли, що закохані один в одного.

Зараз, ми з Денисом робимо ремонт у другій кімнаті, аби там міг жити наш малюк. Ми найщасливіші.

А ви б погодилися жити під одним дахом із незнайомцем?

За матеріалами via Cikavopro.com

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Моє щастя тривало не надто довго, адже я не думала, що так важко виживати на ті гроші, що залишаються на місяць після погашення кредиту