Моя донька не злюбила мене за те, що я не хочу сидіти з онуками. І як би я не намагалася їй пояснити, що мама вона, а не я, до неї все не доходить. Їй чомусь здається, що я повинна брати на себе таку відповідальність і з радістю в очах виховувати своїх онуків

Перш ніж мене будуть засуджувати, хочу сказати, що прекрасно розумію в якому суспільстві, ми живемо і що у нас прийнято, а що ні. Проте це не дає права моїй сім’ї використовувати мене в їх потребах. Моя донька не злюбила мене за те, що я не хочу сидіти з онуками. І як би я не намагалася їй пояснити, що мама вона, а не я, до неї все не доходить. Їй чомусь здається, що я повинна брати на себе таку відповідальність і з радістю в очах виховувати своїх онуків.

Не зрозумійте мене неправильно – я їх люблю. І навіть рада посидіти з ними, коли ті приїжджають в гості. Однак я не наймалася їм вихователем, а саме цього від мене і вимагають. Посидіти там, відвести туди, допомогти зробити домашню роботу і багато інших справ. Як матір, я ніколи подібного собі не дозволяла і робила все сама. Якби мені вистачило сміливості попросити своїх батьків про такі «послуги», то вони покрутили б пальцем біля скроні – не більше. Все-таки потрібно мати якусь совість і межі дозволеного, як мені здається.

Так чи інакше, всі наші суперечки щодо виховання онуків в кінцевому підсумку вилилися в регулярні непорозуміння і ігнорування один одного. І хоча я продовжую спілкуватися з онуками через її чоловіка, але з нею відтепер у мене важкі стосунки. Я розумію, що це неправильно і потрібно помиритися, але мені просто хочеться, щоб вона усвідомила свої помилки. Не все ж життя мені їй все пояснювати. Все-таки тепер вона теж мати і повинна вміти приймати правильні рішення в виховні заходи.

А з онуками ж у мене стосунки просто прекрасні. Вони люблять мене, а я люблю їх. Ніколи у нас після сварки з нею не було такого, щоб мої онуки почали до мене, гірше ставитися. Навпаки, це дає нам більше часу разом. Доброю стороною ситуації також виступило і те, що я більше почала спілкуватися з її чоловіком. Все-таки він хороший чоловік, який багато чого побачив і явно не бовдур.

У загальному і цілому мені здається, що наш з дочкою конфлікт вельми обґрунтований і корисний. Вона зрозуміє в чому не права, я проведу більше часу з онуками, і ми знову почнемо з нею нормально спілкуватися. Однак з однією відмінністю в тому, що вона нарешті таки зрозуміє, що її діти – не моя проблема. Я не є для неї запасним варіантом, на який можна спихнути дітей в незручний момент. Про це потрібно думати заздалегідь і сподіватися тільки на себе. В іншому ж випадку яка з неї тоді виходить мати? Не вміє ні туди, ні сюди. Сміх, та й годі. А мені б не хотілося, щоб вона стала поганою матір’ю.

Фото ілюстративне.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Моя донька не злюбила мене за те, що я не хочу сидіти з онуками. І як би я не намагалася їй пояснити, що мама вона, а не я, до неї все не доходить. Їй чомусь здається, що я повинна брати на себе таку відповідальність і з радістю в очах виховувати своїх онуків