Ім’я львівського активіста Івана Спринського знову опинилося в центрі уваги після серії відео про мобілізацію, які він записує вже з Австрії. У своїх роликах він критикує «бусифікацію», «полювання на людей» та закликає надсилати йому кадри затримань ТЦК. Відео збирають мільйони переглядів — але водночас породжують запитання, на які Спринський роками не дає відповідей.
Найбільший блок претензій стосується коштів, зібраних під гаслом допомоги ЗСУ. За даними видання «Lemberg – невідомі історії», у 2023 році фонд, пов’язаний із Іваном Спринським та його дружиною, нібито зібрав понад 20 950 000 гривень «на допомогу ЗСУ». Водночас ані розгорнутих публічних звітів із переліком закупівель, актами передачі та зазначенням конкретних військових частин, ані повного пакета офіційних документів, які б деталізували використання задекларованих 20,95 млн грн, досі не оприлюднено. Про це пише Старе місто.
На тлі війни така непрозорість викликає слушне питання: куди пішли гроші, зібрані «на армію»?
Додаткову увагу привертає стиль роботи самого Спринського. У Львові його ім’я роками пов’язують зі скандальними протестами, конфліктами з бізнесом та посадовцями, судовими справами й гучними медійними кампаніями, які часто раптово затихають без пояснень. Опоненти заявляють про можливий тиск і спроби кулуарних домовленостей, натомість сам Спринський не дає структурованої відповіді на ці закиди.
Не менш суперечливим є й політичне минуле активіста. У відкритих джерелах неодноразово згадувалося про його членство в молодіжних структурах Партії регіонів, що різко контрастує з нинішнім образом «антисистемного викривача». Публічного пояснення цієї трансформації він так і не надав.
На цьому тлі його мобілізаційна риторика, що часто збігається з тезами російських ІПСО про «каральні ТЦК» і «тотальний безлад», має особливо тривожний вигляд. Тим паче, що сам Спринський перебуває за кордоном і не стикається з мобілізаційною системою, яку так активно критикує.
