Мій коханий чоловік пішов в магазин за продуктами, а повернувся з немовлям

Мого сина звуть Саша, він наш подарунок на Різдво. Ще 10 років тому чоловік пішов в магазин за новорічними прикрасами, а повернувся не один, а з малятком.

Я здивувалася, запитала в чому ж справа, а він відповів, що трохи пізніше все пояснить. Дав мені потримати малюка, а сам з речами пішов на кухню.

Ми з ним залишилися наодинці, я вперше тримала чарівного новонародженого, він так солодко спав, що просто не передати словами. Через мить прийшов чоловік.

Він нервовий каже, що ж вона за матір. Виявляється, він по приходу додому, помітив коляску, на вулиці стояла темрява, він подивився, що всередині було немовля. Думаю, може зараз вийде з під’їзду матуся, але, почекавши 10 хвилин, нікого не знайшлося.

Він не знав, як бути, адже холодно було і темно, а його залишати на вулиці не хочеться, совість не дозволить.

Ми з чоловіком не знали, що робити. Раптом подзвонили в двері. Зайшли батьки чоловіка і остовпіли від побаченого. Ми пояснили, що за ситуація. Вони порадили звернутися в міліцію.

Хоча якось не хотілося відмовитися від нього. Раптом ми з чоловіком подивилися один на одного і вирішили залишити чадо собі. Мені було 35, чоловікові 40. У нас було все необхідне: і робота була, і будинок, і дача, але ось я не могла народжувати, у мене безпліддя було.

Лікар довго намагався заспокоїти мене, я годинами ревіла, як ненормальна. Але він порадив усиновити, тим самим зробити добро і для себе, і для цієї дитини.

Я розуміла, що він має рацію, просто я боялася не полюбити, а потім і зовсім мучитися через це.

Довго я міркувала, але роботи було настільки багато, що я навіть забула про дітей. І ось через роки Бог відправляє мені сина, це ж доля!

Ми почали відчувати себе батьками, чоловік почав ремонтувати дитячу, а я поралася, купувала все необхідне для нього. Він ріс здоровим, щасливим, ми все його дуже любили, я навіть не відчувала різницю, він став для мене рідним.

А через деякий час ми пошкодували сина, дали притулок дівчинці Каті, якій було 3 роки. Її батьки померли в автокатастрофі. Тепер мені незрозуміло, як ми проживали стільки років без дитячого сміху!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Мій коханий чоловік пішов в магазин за продуктами, а повернувся з немовлям