Масове знищення людей російськими окупантами стало щоденною реальністю для мешканців прифронтових сіл Запорізької області. Регіон перебуває під постійним вогнем: уночі ворог гатить керованими авіаційними бомбами (КАБ), а вдень полює на цивільних за допомогою FPV-дронів. Інфраструктура населених пунктів знищена, дороги встелені уламками спалених автівок, а городи замість врожаю перетворилися на мінні поля з нерозірваними боєприпасами.
Поліцейські екіпажі, що працюють у зоні бойових дій, щодня ризикують життям, аби вивезти цивільних у безпечніші райони. Під час останньої операції в Комишувасі, Таврійському та Біленькому правоохоронцям вдалося евакуювати сімох літніх людей. Залишатися в цих селах стає неможливо, адже окупанти цілеспрямовано стирають їх з лиця землі, що підтверджують дані урядових звітів про інтенсивність обстрілів прифронтових територій.
Читайте також: Криваве перемир’я: російські обстріли Дніпропетровщини призвели до загибелі людей
Наслідки, які несе масове знищення людей для цивільних
У Таврійському правоохоронці працюють із «чуйками» — детекторами дронів, адже ворожі БПЛА постійно кружляють над головами. Місцева мешканка пані Валентина розповідає, що на її городі після чергового обстрілу лежать нерозірвані снаряди. Світла в селі немає вже тривалий час, а мобільний зв’язок працює з великими перебоями, що ускладнює координацію евакуації.
У Біленькому ситуація не краща. Місцеві жителі звикли до гуркоту КАБів, проте найбільше бояться підступних скидів з дронів. Дехто з мешканців категорично відмовляється покидати власні домівки, аргументуючи це тим, що поки стіни стоять, вони залишатимуться вдома. Поліцейським доводиться вмовляти людей, зокрема 79-річну жінку, яка вже не може пересуватися самостійно, щоб врятувати їх від неминучої загибелі.
Читайте також: Триденне перемир’я під загрозою: РФ звинувачує ЗСУ у зриві домовленостей
Комишуваха стала символом трагедії, де покинуті тварини чекають на господарів, які вже ніколи не повернуться. Ті, хто залишився, опікуються котами та собаками сусідів, сподіваючись на їхнє повернення. Ситуація ускладнюється тим, що російська авіація зруйнувала міст, тому правоохоронцям доводиться долати шлях пішки під постійним наглядом ворожих дронів.
Масове знищення людей змушує навіть найстійкіших пенсіонерів стикатися з болючим вибором. Дехто, маючи родичів у Росії, не може змиритися з дійсністю, але все одно відмовляється виїжджати, обираючи смерть на рідній землі. Поліція вкотре наголошує: перебування в прифронтовій зоні — це смертельний ризик, і кожен день може стати останнім. Усіх врятованих доправляють до транзитного центру в Запоріжжі, де їм надають необхідну допомогу. джерело
