Столична влада повідомила про перерахунок нарахувань за теплопостачання.
У столиці тимчасово не відображаються нарахування за опалення за січень / © Credits
У столичних платіжках за січень кияни помітили «нуль» у графі оплати за теплопостачання.
Про це повідомила радниця заступника голови КМДА Юлія Грамотна 18 лютого в ефірі телеканалу «Апостроф».
Вона пояснила, що нарахування тимчасово не відображаються через необхідність провести перерахунок після перебоїв із теплом та гарячою водою.
За її словами, затримка пов’язана не з роботою комунальних сервісів, а з наслідками пошкодження інфраструктури внаслідок масованих російських атак у січні.
Через аварійні ситуації та вимушені зупинки подачі тепла частині будинків доводилося кілька разів спускати воду з систем та запускати їх повторно. Відтак теплопостачальні підприємства мають окремо порахувати фактичний обсяг наданих послуг і скоригувати суми до сплати.
Що означають «нулі» у платіжках
Наразі в електронних кабінетах споживачів у відповідній графі відображаються нулі. Після завершення розрахунків суми оновлять з урахуванням реального обсягу спожитого тепла.
Для тих, хто користується паперовими квитанціями, порядок оплати не змінюється. Платіжки доставляють у звичному режимі, а у разі виникнення запитань щодо правильності нарахувань мешканці можуть звернутися до Центру комунального сервісу.
У міській адміністрації додають, що процес перерахунку є технічно складним і потребує часу, однак запевняють — нарахування будуть приведені у відповідність до фактично отриманих послуг.
Так, через масові відключення електроенергії у січні 2026 року кияни дійсно все частіше цікавляться, чому суми в платіжках за тепло не зменшуються пропорційно періодам блекаутів.
Ситуацію з опаленням у Києві: що відомо
Після чергової російської атаки на інфраструктуру 12 лютого в Києві повністю відновили теплопостачання у 2600 житлових будинках, які перебували без опалення внаслідок.
Раніше ексголова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон казав, що різниця в ситуації з опаленням між лівим і правим берегами Києва зумовлена структурою теплопостачання. За його словами, правий берег є більш захищеним, оскільки опалюється через децентралізовану систему з багатьох невеликих джерел тепла, тоді як лівий залежить від великих ТЕЦ, які є вразливими до ракетних атак
