Російський полон – це місце, яке страшніше за будь-яке пекло. Зокрема, годують там українських військовополонених так, що люди втрачають вагу, хворіють на цингу, отримують купу хвороб на все життя.
Про це розповів “Телеграфу” колишній військовополонений Олексій Ануля у межах проєкту “Лінія спротиву”. За його словами, годують в тюрмах Росії по-різному, але є спільне – дають фактично сміття, в “їжі” повний дефіцит кілокалорій, а порції крихітні.
“Взагалі немає їжі, яку треба жувати, через це немає тонусу у ясен — зуби стають м’якими. Починаєш втрачати вагу, у когось починається цинга, через це у багатьох полонених випадають зуби. Нігті й шкіра починають відшаровуватись, починають гнити то руки, то ноги. Мене годували порцією: п’ять ложок каші, шматок хліба і чай. Все це треба було з’їсти за хвилину, а я поранений не встигав. А коли мені вирвали ще два зуби, то стало ще складніше”, – розповів Ануля про свій досвід.
За його словами, в Курську, де його утримували, полонених годували кишками риби та трухою від крупи, на основі якої варили щось подібне до юшки. Доводилося їсти – а що було робити?
“Багато хто навіть голодний не міг це їсти, а я з’їдав. Перед тим росіяни харкали у тарілку, сміялися, дивились чи будемо ми у камері з офіцером битися за тарілку цієї “їжі”, – згадав колишній полонений.
Ануля додав, що ув'язненим доводилося їсти те, що за нормальних обставин ніколи б не розцінив, як їжу. Пацюки – це звична “їжа”, а от дощові черв'яки…
“Якось зміг пронести з вулиці дощового черв’яка. Поклав його у зливний бачок і забув на тиждень. Потім там з'явився цілий виводок. З’їв усіх. У карцері полював за пацюком. Наглядачі це зрозуміли та отруїли його. Щоб вполювати та зʼїсти пацюка пізніше пішло майже чотири місяці”, – додав він.
Нагадаємо, українські бійці ведуть бої з російськими окупантами в Чорному морі. Показані ексклюзивні кадри боїв за газовидобувні вежі поблизу Зміїного.
