Килина йшла до сповіді ридаючи. Віряни маленького сільського храму дивились на заплакану хто зі співчуттям, а хто і з явним осудом. Ще б пак? Саме вона винна що її мама так рано на той світ пішла. Хай хтось і виправдовує жінку, але правди діти ніде – таки винна

Килина йшла до сповіді ридаючи. Віряни маленького сільського храму дивились на заплакану хто зі співчуттям, а хто і з явним осудом. Ще б пак? Саме вона винна що її мама так рано на той світ пішла. Хай хтось і виправдовує жінку, але правди діти ніде – таки винна.

Галина Петрівна була із тих людей, довкола яких увесь світ мусив обертатись. Чоловік у ліжко каву і сніданок носив, діти у хаті лад наводили, а вона завше чимось нездорова. Її Семен і по спеціалістах возить і на море і в санаторій, а вона з року в рік гарнішає, але почувається чомусь завше недобре:

— Ти хотів дітей! – каже з докором дивлячись на чоловіка, – Тепер маєш втіху, а своє здоров’я на вівтар твого бажання поклала. Якби не оця двійня була б здорова.

Саме тому Семен і відчував себе завше винним і свою вину намагався, як міг загладити. Але чим ти зарадиш, як твоя тендітна кохана геть здоров’я втратила. Сам дітям пелюшки прав і гуляв з ними і до школи водив і бантики Килинці плів. Хоч і казали мужики, що його Галі олень у чоловіки попався, а другий разок по хаті поганяв, одразу б одужала, але що вони розуміли? Хіба бачили, як їй зле?

Килинка з Сашком росли в татовими помічниками. Він їх і їсти готувати навчив і читати і гвіздки забивати. Якщо запитати де ж увесь той час матір була, обоє скажуть:

— Так у санаторії, ну або з хустинкою на голові у кімнаті, бо їй не добре було.

Виросли діти і розлетілись із батьківської хати. Сашка життя аж у Канаду завело, а Килина заміж у село недалеко від свого райцентру пішла. Жили собі, як усі: їздила з дітьми до батьків на вихідні і свята, а вони до неї.

Усе змінила татова недуга. Стрімка безпощадна. Згас мов свічка за два місяці. Професор лиш головою хитав дивлячись на Семена:

— Чого раніше не звернулись, нащо таке терпіли?

— Так я що, – виправдовувався, – Я ж здоровий, то дрібниці. Он Галі не добре було, так? Ми ж з нею у Київ в інститут на обстеження їздили, то я за себе якось і забув.

Коли не стало Семена, Галина одразу до доньки перебралась. Навіть і не питала. Просто прийшла з речами і звільнила для себе дитячу кімнату:

— Ти моя дочка, я тебе виношуючи все здоров’я розгубила. Мусиш глядіти.

Килина ніби й не проти спочатку була. До характеру матері була звична з дитинства, але для її чоловіка поява здорової і квітучої жінки, яка постійно скаржиться на самопочуття і вимагає танців з бубнами довкола власної персони, стала неприємною несподіванкою:

— Та вона ще мене переживе. Що за казки? Ти поглянь, як у магазин то біжить, а кави зварити, то світ паморочиться. Тьху!

Життя перетворилось на якийсь абсурд. Килина бігала від завше недужої матері, до роздратованого чоловіка. Одній подай забери, іншого заспокой і приголуб. Голова обертом від всього того йшла. А останнім часом Галина нову моду взяла. Телефонує Килині на роботу і вимагає негайно приїхати, бо вона от прям така нездорова, що прямо зараз Богу душу віддасть.

Перші разів з десять жінка мчала додому рятувати матір, а потім якось уже все те так набридло. Чоловік поставив перед фактом: піде, якщо її мама ще хоч тиждень у них проживе. А маму ніби ґедзь дзьобнув – усе їй не так, і скрізь коле тягне ниє.

Того дня після четвертого маминого дзвінка Килина просто вимкнула телефон. Замкнувшись у підсобці ридала годинки зо дві, бо додому йти просто не хотілось. До тями прийшла коли у двері почав стукати її чоловік.

— Килинко, поїхали, – каже тихо, – Твоя мама… Немає більше Галини Петрівни. Мені щойно з районки зателефонували…

Килина йшла до сповіді ридаючи. Віряни маленького сільського храму дивились на заплакану хто зі співчуттям, а хто і з явним осудом. Ще б пак? Саме вона винна що її мама так рано на той світ пішла. Хай хтось і виправдовує жінку, але правди діти ніде – таки винна. Якби тоді пішла додому, а не сиділа замкнувшись у себе, може й вижила б мама. А так…

Автор Анна К .

Передрук без згоди автора – заборонено.

Головна картинка – pexels.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Килина йшла до сповіді ридаючи. Віряни маленького сільського храму дивились на заплакану хто зі співчуттям, а хто і з явним осудом. Ще б пак? Саме вона винна що її мама так рано на той світ пішла. Хай хтось і виправдовує жінку, але правди діти ніде – таки винна