Політолог Денисенко пояснив, чому соціальне невдоволення в РФ не переростає у протест та як Кремль перетворює країну на «лайт-варіант» КНДР.
У Росії наростає хвиля внутрішнього невдоволення, яку можна охарактеризувати як «кухонну революцію». Попри різке погіршення рівня життя та втрату надії на завершення війни, режим Путіна трансформується у «лайт-варіант» Північної Кореї з тотальним безправ’ям бізнесу та населення.
Про це у своєму дописі у Facebook повідомив керівник аналітичного центру «Ділова столиця», політолог Вадим Денисенко, аналізуючи поточні настрої в російських соцмережах та звіти експертів.
За словами експерта, хоча росіяни дедалі частіше «бухтять на владу» у вузьких колах, імовірність реального соціального вибуху наразі мізерна. На заваді стоять три ключові фактори:
- Відсутність лідерів, здатних очолити протест.
- Брак ідеології (чіткої альтернативної ідеї майбутнього).
- Паралізуючий страх перед репресивною машиною влади.
Читайте також
«Все, що ми зараз бачимо по російських соцмережах, соціологічних опитуваннях і навіть по офіційних заявах профільних асоціацій та експертів можна назвати кухонною революцією. Це той тип революції, коли люди сидять у себе на кухнях і в замкнутих перевірених колективах бухтять на життя і владу», — пише політолог.
В той же час, за словами Денисенка, можна констатувати, що вперше за весь період війни в суспільстві відчутна настільки серйозна турбулентність повʼязана з трьома речами: різким погіршенням рівня життя для великої кількості людей, втратою надії на швидке завершення війни і відсутністю будь-якої картини майбутнього.
«По суті зараз відбувається перепідписання суспільного договору як із населенням, так і з бізнесом. І головна суть цього договору — абсолютна безправність і перших і других. Перші мають жити заради смерті за Батьківщину, а другі мають бути готовими віддати гроші в будь-який момент. Бо влада дає право на заробляння грошей і влада повинна мати право ці гроші забирати (перерозподіляти). Чи може така модель призвести до соціального вибуху знизу? Без різкого ослаблення центру та (або) сильного зовнішнього впливу це майже неможливо. Приклад КНДР це показує дуже наочно», — пише він.
За словами політолога, показовою тут є зустріч Путіна з бізнесом і пропозицією поділитися грішми з державою. Проблема навіть не в тому, що таке прохання було озвучене. Проблема в тому, що бізнес просив пряник у вигляді нормальних правил по реприватизації (ми нещодавно робили дослідження і ми наткнулися на те, що є вже прецедент повернення державі майна, приватизованого ще в 1993 році. Так от, цього пряника бізнесу так і не дали. Крупний бізнес в Росії давно виконує роль обслуги. Але зараз, на фоні масової реприватизації та скорочення грошового пирога держави, можемо говорити, що влада прийняла рішення поставити не на свободу для бізнеса, як це було в 2022 році, а на максимальний контроль і перерозподіл майна. І тут розрахунок простий: бізнес завжди буде пробувати домовлятися, а не воювати.
«Де-факто, ми маємо не стільки передреволюційну ситуацію, скільки зміну правил гри, яка викликає невдоволення населення. І цей транзит правил гри буде тривати, як мінімум, до кінця року. В результаті ми побачимо лайт варіант Північної Кореї. І головні відмінності — відсутність наступника та значно менша мобілізованість населення. Для нас це не дуже хороший сигнал, бо режим буде дещо міцнішим. І головні його тріщини будуть проходити по лінії: „пошук наступника попри табуйованість цієї теми“, — резюмував політолог.
Раніше ми писали про те, що «перемоги» Путіна у війні в Україні разюче суперечать його амбіціям. Як зазначає видання Japan Times, кожен квадратний кілометр просування коштує Росії близько тисячі військових
