Конституцію ніхто не знає і не читає. Для мене День Конституції – це день лицемірства і нестримної жаги влади українських еліт

Anna Maliar

Для мене День Конституції – це день лицемірства і нестримної жаги влади українських еліт.
Чому?
Тому що Конституцію ніхто не знає і не читає. А якщо і читають, то максимум – “права і свободи”. До обов”язків не дочитує ніхто, а про інші розділи і говорити не доводиться.

Що ж стосується еліт, то вони сприймають Конституцію виключно як інструмент влади і “перекроюють” її під себе, ігноруючи законність та інтереси держави і суспільства.

В нас немає бездоганної з точки зору законності Конституції. Пояснюю простими словами. Умовно Конституцій ми мали дві – “Кучми, 1996” і “Ющенка, 2004”.
потім Янукович здійснив узурпацію влади і повернув абсолютно безпідставно з точки зору закону Конституцію “Кучми”, бо там в президента значно більше повноважень.
А в 2014 ми повернулись до Конституції “Ющенка”. Так-так, на цьому місці я теж замислилась, який нормальний інвестор прийде в державу, де кожної президентської каденції змінюють основний закон….але це не найцікавіше.

Попри те, що Конституція “Ющенка”, тобто чинна зараз, більш демократична з точки зору розподілу владних повноважень, прийнята вона була все ж таки з процедурними порушеннями і дуже серйозними.

Адже парламент має право голосувати лише за ту редакцію змін до Конституції щодо якої є висновок Конституційного Суду України. І не може парламент туди щось своє вписувати після такого висновку. А якщо хоче вписати, то ці зміни знову повинні отримати висновок КСУ.

Але у 2004 році чомусь проігнорували цей порядок. І проголосували за текст, у якому були норми що не отримали висновок КСУ.

Тому зараз в Україні чинна Конституція, яка прийнята з порушеннями конституційної процедури.

Тож, особисто мені сьогодні святкувати нема чого.

Джерело

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Конституцію ніхто не знає і не читає. Для мене День Конституції – це день лицемірства і нестримної жаги влади українських еліт