Хрещення Господнє, або Водохреще, залишається одним із найважливіших двунадесятих свят у православній традиції.
Зміна дати пов’язана з відмовою від юліанського календаря, за яким Водохреще раніше святкували 19 січня. Новоюліанський календар вважається точнішим з астрономічного погляду, тому всі неперехідні церковні свята після реформи змістилися на 13 днів раніше.
У 2026 році українці відзначатимуть його 6 січня — відповідно до новоюліанського календаря, на який Православна церква України перейшла у 2023 році.
Свято Хрещення Господнього завершує різдвяний цикл і має глибоке духовне значення. Воно присвячене біблійній події хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, під час якої, згідно з християнським віровченням, світові вперше явилася Свята Трійця — Бог-Отець, Син і Святий Дух.
Головною традицією Водохреща залишається освячення води. Воду освячують у храмах і на відкритих водоймах, віряни зберігають її вдома як оберіг і символ очищення. Поширеним звичаєм також є купання в ополонці, яке символізує духовне оновлення, хоча церква наголошує, що це не є обов’язковим обрядом.
Напередодні свята, 5 січня, відзначають Водохресний святвечір. Традиційно на столі мають бути пісні страви — голодна кутя, узвар, пісний борщ, риба та вареники. В окремих регіонах готують обрядове печиво у формі хрестів, що символізує захист і добробут.
Водохреще в Україні поєднує християнські обряди з давніми народними звичаями й залишається святом духовного очищення, пам’яті про релійну спадщину та єдності поколінь, незалежно від зміни календарної дати.