Коли мама нас залишала і йшла у вічність, то просила мене лише про одне: щоб її хата залишилася моїй молодшій сестрі Іванці, а я щоб не притендувала на спадок. Я тоді промовчала просто. Вже місяць, як мами не стало, сестра вже документи збирає, щоб хату оформляти на себе. А я не знаю, що мені робити, адже це зовсім не справедливо

Різне

Коли мама нас залишала і йшла у вічність, то просила мене лише про одне: щоб її хата залишилася моїй молодшій сестрі Іванці, а я щоб не притендувала на спадок. Я тоді промовчала просто. Вже місяць, як мами не стало, сестра вже документи збирає, щоб хату оформляти на себе. А я не знаю, що мені робити, адже це зовсім не справедливо

Коли мама нас залишала і йшла у вічність, то просила мене лише про одне: мама хотіла, щоб її хата залишилася моїй молодшій сестрі Іванці, а я щоб не притендувала на спадок.

У батьків нас було двоє: я і Іванка. Тата не стало, коли ми були ще малі, мама сама нас виховувала.

Мама в селі працювала важко, ходила в колгосп доїти корів, а вдома ще й своє велике господарство мала. Ночами мама шила нам одяг і таких красивих суконь не було ні в кого в селі, як у мене і в сестри.

Я поїхала навчатися в Київ, а сестра вже після школи вийшла заміж. Відразу народила одне за одним двоє діток, жила вона тоді в свого чоловіка.

Відео дня:

Я вивчилася, знайшла гарну роботу, вийшла заміж і стала по-тихеньку з чоловіком відкладати гроші. Згодом ми з Олександром купили двокімнатну квартиру.

Якось мама занедужала, а я постійно працюю, тому вирішили маму на якийсь час забрати до себе в місто, адже сестра тоді жила в сусідньому селі в хаті чоловіка і мала на той час вже троє дітей, Іванка сказала, що за мамою наглядати не зможе.

Мама жила у нас, краще їй не ставало, на жаль.

На той час сестра повернулася в мамину хату з дітьми, адже чоловік її знайшов собі іншу, а її з речами виставив за двері.

– Зрозумій мене, Маріє, – говорила вона сумно мені. – Йти більше мені нікуди, але ти там доглядай маму сама, у мене троє діток, я не зможу ще за мамою дивитися, вона ж вже лежача у нас. Я з усіма не справлюся просто фізично, а ще роботу собі хочу шукати, в магазині прибиральницею влаштуюся.

Мені шкода стало сестру, я розуміла її, тому маму таки залишила у себе.

Потім мами не стало. Коли вона нас покилада, то при сестрі просила, щоб хата її залишилася Іванці, бо ми з чоловіком в місті живемо, маємо свій дах над головою, а Іванці ніде жити, і грошей сплатити за пів хати не буде.

Вже місяць, як мами не стало, потрібно оформляти спадок. Сестра вже документи збирає, а я не знаю, що мені робити. Адже маму доглядала я, за ці роки ми дуже багато грошей витратили на її лікування, скрізь возили, а ви самі знаєте, які ціни в столиці. А хата має дістатися сестрі? Я вже чекаю дитину, піду в декрет. Але мамині останні слова я забути не можу. Але чи правильно це, коли все має дістатися лише Іванці тільки тому, що старенька мама її пошкодувала?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – vkusniogorod.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN