Кілограмові злитки в Угорщині вийняли з опломбованого боксу для фото: Для кого Ощадбанк найімовірніше віз золото, – експерт

Кілограмові злитки в Угорщині вийняли з опломбованого боксу для фото: Для кого Ощадбанк найімовірніше віз золото, – експерт Україна

З серпня 2025 року НБУ дозволив продаж банківських металів ювелірам, і саме ювелірні компаній найчастіше купують золото кілограмовими злитками, тоді як для заощаджень фізичні особи найчастіше обирають 100-грамові злитки. Про це розповіла Голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алла Іщенко, передають Патріоти України.

“Від початку повномасштабно вторгнення імпорт золота в Україні практично не відбувався. Банки могли б його імпортувати, але не могли б продати, бо з серпня 2022 НБУ дозволив банкам продаж банківських металів тільки в межах викупу у клієнтів через каси банків. У серпні 2025 до переліку дозволених операцій НБУ включив продаж банківського металу ювелірним виробникам. Ювеліри довго вимагали такого дозволу, бо для них реальний легальний шлях отримати сировину, не порушуючи законодавство України – придбати його в банку”, – каже Алла Іщенко.

🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/kilohramovi-zlytky-v-uhorschyni-vyynyaly-z-oplombovanoho-boksu-dlya-foto-dlya-koho-oschadbank-nayimovirnishe-viz-zoloto-ekspert/
© Сила Слова

За її словами, спочатку НБУ видав норму, яка це начебто дозволяла продаж золота ювелірам у грудні 2024. Але вона була обтяжена такими додатковими умовами, що так і не запрацювала. “Жодної операції не було. Ми, як Асоціація учасників ринку банківських металів, звернулись до НБУ листом в червні 2025-го. Національний банк вніс доповнення у серпні 2025. З’явились певні обсяги ввезення. Власне, вони відповідають обсягам продажу зливків ювелірній галузі зараз”, – каже Алла Іщенко.

За її словами, золоті зливки, які були в інкасаторських автомобілях Ощадбанку, з найбільшою ймовірністю були призначені саме для ювелірних компаній.

До речі, у 2020 – 2021 роках Україна імпортувала приблизно 2 тонни золота на рік. “Знаєте, я за ці дні начиталась Facebook i Youtube побачила, що люди якось дуже збудились на ці 9 кг. Але насправді ці 9 кг – це ніщо. Коли літали літаки, до нас ледь не щодня завозилась і готівка іноземної валюти, і банківські метали. Тепер авіаперевезення немає. Ми шукали європейського перевізника, який би міг автотранспортом доставити нам такий вантаж. Але отримали якісь просто нерозумні і непідйомні тарифи, – розповідає Алла Іщенко. – У результаті Ощадний банк був першим, хто звернувся до Національного банку за дозволом на проведення таких операцій. Зараз три банки мають таку акредитацію. Це вимушена дія в умовах відсутності авіаперевезень. І це рядова операція, для забезпечення готівкового обігу”.

Чому злитки на фото без захисних упаковок

Банківські метали відрізняються від звичайних чистотою. Для цього спеціальні ліцензовані афінажні компанії очищують метал від домішок до найвищої проби. Наприклад, Argor-Heraeus SA, Valcambi SA (Швейцарія), Umicore (Німеччина), Perth Mint (Австралія), Mennica Polska(Польща) тощо. І саме клеймо відповідної афінажної компанії є знаком якості злитка.

Після публікації фото затриманого золотовалютного вантажу Ощадбанку в Угорщині чимало зауважень у мережі було щодо того, що зливки банківських металів мають бути в захисному індивідуальному пакованні. Тому дивно, чому вони без нього. Мовляв, якщо зливок дістати з капсули, він втрачає свою цінність і продати його можна буде хіба що як брухт.

“Великі кілограмові зливки, як правило, такої спеціальної захисної упаковки не мають. Зливки, які везли інкасаторські автомобілі могли бути в пластикових боксах, в коробках, складені рядком – є повно таких фото. Звісно, ця коробка пломбується. Але для того, аби зробити фото, коробку відкрили і розклали їх”, – пояснює Алла Іщенко.

За її словами, саме через те, що великі зливки не мають індивідуальних захисних паковань, вони найдешевші у виробництві, тож і метал у них найдешевший в перерахунку за 1 г. Тому саме такими зливками купують золото виробники. Ювеліри потім все одно це золото переплавляють. Натомість тим, хто купує золото для заощаджень, важлива індивідуальна захисна капсула.

Які золоті злитки купують українці для заощаджень

Від початку війни українці доволі активно купують банківські метали, аби зберегти заощадження. За даними НБУ, лише у січня цього року люди придбали у касах банків 849 тройських унцій золота з фізичною поставкою. Це приблизно 26,4 кг золота. Продали за січень 645 унцій золота (приблизно 20 кг). Найбільший обсяг золота за 2025 рік придбали у квітні, коли за місяць банки продали 2081 унцію золота – 64,4 кг.

За курсом Приватбанку станом на 9 березня, злиток золота першої категорії (в ідеальному пакуванні) на 1 г коштує 1010 грн, натомість у стограмовому злитку 1 г коштуватиме 7 810 грн. Якщо ж зливок уже не в пакуванні, або у сильно пошкодженому, то ціна буде 7 300 грн за грам не залежно від розміру злитка.

“За чинним законодавством, банківські метали нині дозволено продати фізичним особам тільки за готівку. Але зняти з рахунку готівку можна не більше 100 000 за один день. Тому стограмовий злиточок, який в Україні завжди був найбільш поширений для заощаджень можна придбати, знімаючи з рахунку кошти понад тиждень, – пояснює Алла Іщенко. – Тобто щоденно треба ходити до банку і знімати готівку. Ми звертались до Національного банку з тим, щоб хоча б для цієї категорії клієнтів дозволити безготівковий розрахунок за операцію з купівлі банківських металів. Національний банк відповів – ні”.

Рейтинг статті