Кілька років тому я застрягла в нью-йоркському заторі разом з автобусом, набитим втомленими, роздратованими пасажирами. На вулиці лив дощ. У салоні автобуса чоловіки гарчали один на одного – хтось з них почав перепалку і з якої причини, я не знала. Ніхто не додумався поступитися місцем жінці при надії. Повітря іскрився образою

Україна

На Сьомій авеню водій зробив оголошення: «Друзі! Я знаю, що у всіх нас був важкий день. Я не можу нічого зробити з погодою і заторами. Але дещо я можу. Пропоную кожному з вас виходити через передні двері. Я протягну руку. Як підете повз, покладіть в неї турботи і негаразди, гаразд? Я поїду далі через Гудзон і скину все це добро прямо в воду. Піде? »

«Та він чарівник», – подумала я. Пасажири засміялися. Їхні обличчя прояснилися. Ці люди останню годину робили вигляд, що не бачать своїх сусідів, а тепер стали заглядати їм в вічі: він що, серйозно?

А він говорив серйозно.

На наступній зупинці водій просунув руку в віконечко для квитків і чекав. Один за одним пасажири вийшли через передні двері і зробили вигляд, що поклали щось йому в долоню. Хтось засміявся, хтось заплакав – але кожен доторкнувся до руки водія. На наступній зупинці водій знову простягнув руку. І так було на кожній – аж до самої річки.

Відео дня:

Бувають погані дні. Іноді такі дні тягнуться по кілька років. Ви намагаєтеся змінити ситуацію, але нічого не виходить. Ви втрачаєте роботу, гроші, друзів, віру і любов. Ви дивіться на неприємні події в новинах. Вам страшно. Ви закриваєтеся на всі ґудзики.

Іноді на всіх нас опускається темрява. Вам потрібне світло, але ви не можете знайти його. Але що, якщо ви і є світло? Що, якщо ви можете стати джерелом світла?

Як водій того самого автобуса, який не був відомою людиною чи духовним вчителем. Він не хотів нести своє знання в народ. Звичайний працівник сфери послуг – один з найбільш непомітних людей. Але сила в звичайній людині величезна, і водій зумів направити її на допомогу всім нам.

Звичайно, я не можу зупинити глобальне потепління, припинити війни, переробити людей. Але я можу вплинути на тих, кого зустрічаю, навіть якщо ми офіційно незнайомі.

Моя поведінка має значення, тому що я живу не на безлюдному острові. Заразні печалі і страхи, але також заразні терпіння і щедрість. Кожен з нас має набагато більшу силу впливу, ніж підозрює.

Навіть більше, я думаю, що це єдиний спосіб освітлення світу: одна зупинка за одною, аж до самої річки.

Лiз Гiлберт. Будь світлом.

Фото ілюстративне.


Источник

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN