Кілька місяців тому не стало моєї свахи. Після неї залишилася квартира, в якій жила з мамою сестра моєї невістки, Ольга. Тамара з Ольгою дуже сумували за мамою. А зовсім недавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і двокімнатну квартиру, в якій вона спокійно жила потрібно ділити з сестрою. Думка ця її так засмутила, що Ольга прилетіла до Тамари, з круглими від хвилювання очима – мовляв, невже їй тепер з сином доведеться йти на вулицю? У підсумку наша Тамара вирішила, що буде відмовлятися від спадщини на користь сестри. Я тепер місяць вже не розмовляю зі своєю невісткою

– Мій син постійно мені каже – мамо, не лізь у ці справи, це не наше з тобою діло, нехай Тамара, мовляв, сама вирішує питання спадку зі своєю рідною сестрою. Як вони вирішать там між собою, так і буде. А мені прикро, якщо чесно. І сина свого шкода, я ж мати. Виходить, Тамара хоче бути благородною за рахунок свого чоловіка, – говорить Марина Олександрівна.

Тамара – невістка Марини Олександрівни, дружина її сина Олега. У сина і його дружини двоє дітей, хлопчики семи і чотирьох років, і квартира, яку вони взяли в кредит. Кредит вони взяли незадовго до того, як дізналися, що Тамара чекає на другу дитину, що стало для всіх справжнім сюрпризом. Тамара збиралася виходити з декрету і допомагати чоловікові виплачувати кредит – а тут друга дитина. Але, якщо вже так вийшло, то приходиться вже викручуватися одному чоловікові за всіх.

Само собою зрозуміло, вихід на роботу відтермінувався на невизначений час.

Другий син підріс, але трапилася велика неприємність – рік назад у Тамари занедужала мама.

– Витрачати великі гроші на своє самопочуття вона категорично відмовилася і заборонила всім дітям витрачати гроші на неї, адже не вірила в успіх, – розповідає Марина Олександрівна. – Так їх і не було ні у кого, грошей. У свахи дві дочки, наша Тамара молодша, і є ще старша, Ольга. У Тамари декрет і кредит, Оля працює, але вона, чесно кажучи, теж ледве зводить кінці з кінцями.

Років десять назад Ольга розлучилася зі своїм чоловіком і прийшла до своєї матері жити з маленьким на той час синочком. Відтоді вони так і жили втрьох. Ольга влаштувалася на роботу в якусь державну контори і, незважаючи на копійчану зарплату, категорично не хотіла нічого змінювати. Дружний колектив, лояльний начальник, можливість відпроситися або привести в контору дитини, а найголовніше, близькість до будинку – на роботу Ольга ходила пішки – де ще в наш час знайдеш таке місце? А грошей, їх завжди не вистачає.

Та й жили вони з мамою і сином в цілому непогано. Мама вкладала свою пенсію в загальний котел, багато пекла і варила супи, економно вела господарство, Ольга отримувала, крім зарплати, сякі-такі аліменти, і кінці вони більш-менш зводили.

Кілька місяців тому мами у сестер не стало. Обидві журяться, але Ольга просто геть засмучена. Мама і готувала, і все робила по дому, і доглядала за своїм онуком, щоб пішов в школу вчасно і в чистих шкарпетках, щоб поїв, щоб сів за уроки. Ольга просто не уявляє, як жити тепер без мами – і морально, і, що вже там гріха таїти, матеріально.

А зовсім недавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і двокімнатну квартиру, в якій вони жили, єдину мамину власність, тепер потрібно буде якось ділити з сестрою. Думка ця її так засмутила, що Ольга прилетіла до Тамари круглими від хвилювання очима – мовляв, невже нам тепер з сином доведеться йти на вулицю?

– У підсумку наша Тамара вирішила, що буде відмовлятися від спадщини на користь сестри, уявляєш? – розпачливо розповідає Марина Олександрівна. – Їй, каже, потрібніше! Ні, ну як так, га? А нам, виходить, нічого не потрібно, так? Син працює один, тягне цей кредит. На роботі не все гладко, він щомісяця радіє, що закрив черговий платіж. Набрав підробітків, щоб сім’я ні в чому не потребувала, у відпустку не ходить, бере компенсацію грошима. Схуд, настрою ніколи немає, сумний такий ходить, втомлений.

Ольга ж живе не напружуючись зовсім зараз, ходить на роботу пішки, п’є там чаї, робота у неї не важка.

І в такій ситуації Тамара хоче просто квартиру взяти і подарувати сестрі – просто так. Адже їй потрібніше.

– Ну не можу ж я виставити сестру з племінником на вулицю, – зітхає Тамара. – Кредит вона не потягне. І як вони там удвох з сином?

Претендувати на квартиру Тамара не хоче ні зараз, ні в майбутньому. Зрештою, відсотки по кредиту вони з чоловіком вже майже виплатили, залишилося тільки сама сума, зараз має бути легше. Чи впораються?

Марина Олександрівна на невістку ображається і прямо їй про це говорить.

– Та й совість треба мати перед мамою, – зітхає Тамара. – Вона б не зраділа, якби я виставила сестру з дитиною на вулицю.

Чоловік Тамари, за словами Марини Олександрівни, не в захваті від такого рішення, але не вважає за можливе втручатися.

Тепер свекруха навіть розмовляти з дружиною сина не хоче. Вважає її зрадницею.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Кілька місяців тому не стало моєї свахи. Після неї залишилася квартира, в якій жила з мамою сестра моєї невістки, Ольга. Тамара з Ольгою дуже сумували за мамою. А зовсім недавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і двокімнатну квартиру, в якій вона спокійно жила потрібно ділити з сестрою. Думка ця її так засмутила, що Ольга прилетіла до Тамари, з круглими від хвилювання очима – мовляв, невже їй тепер з сином доведеться йти на вулицю? У підсумку наша Тамара вирішила, що буде відмовлятися від спадщини на користь сестри. Я тепер місяць вже не розмовляю зі своєю невісткою