Казахстан висунув ультиматум: цінні папери Росії мають залишити країну – ЗМІ

Вимога пов’язана з блокуючими санкціями Вашингтона щодо російського Національного розрахункового депозитарію (НРД).

Центральний депозитарій цінних паперів у Казахстані закликав клієнтів вивести російські папери із країни. Про це повідомляє російське видання “РБК” із посиланням на заяву організації. Відповідно до інформації, що надходить, вимога безпосередньо пов’язана з блокуючими санкціями США щодо російського Національного розрахункового депозитарію (НРД).

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Журналісти з’ясували, що генеральна ліцензія Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) на завершення операцій з Мосбіржею та її структурами діє до 13 серпня. Проте термін виведення російських паперів із Казахстану встановлено до 10 серпня. Це пояснюється тим, що фінансова влада Казахстану потребує часу на прийом та обробку інструкцій від клієнтів.

Йдеться про облігації суверенного боргу, корпоративні бонди та акції.

Більше того, експерти та аналітики дають жорсткі оцінки того, що відбувається, і заявляють, що російські цінні папери в Казахстані більше не хочуть бачити.

Якщо клієнти не відправлять доручення про виведення російських паперів до середини серпня, їх активи виявляться фактично замороженими на рахунках депо Центрального депозитарію Казахстану.

Фінансові та економічні санкції проти Росії роблять значний вплив на російську економіку. Ці санкції, запроваджені різними країнами та міжнародними організаціями, мають кілька ключових напрямів та наслідків.

Санкції обмежують доступ російських банків та компаній до міжнародних фінансових ринків. Це ускладнює залучення капіталу, отримання кредитів та проведення транзакцій в іноземній валюті. Санкції забороняють експорт технологій та обладнання, необхідних для ключових секторів російської економіки, таких як енергетика, оборона та високі технології. Це уповільнює розвиток та модернізацію цих галузей. Активи російських державних та приватних осіб, а також компаній заморожуються за кордоном. Це знижує ліквідність та доступність капіталу для російських суб’єктів. Введення ембарго на експорт певних товарів та послуг до Росії, а також заборона на імпорт російських товарів до інших країн негативно впливають на торговельний баланс та доходи російського бюджету.

Санкції сприяють відтоку капіталу з Росії, що послаблює курс рубля та збільшує інфляційні ризики. Санкції погіршують інвестиційний клімат у Росії, знижуючи привабливість країни для іноземних інвесторів та зменшуючи обсяг прямих іноземних інвестицій.

В результаті цих факторів російська економіка стикається з уповільненням зростання, зниженням інвестиційної активності, збільшенням витрат на запозичення та необхідністю пошуку альтернативних ринків та постачальників. У довгостроковій перспективі санкції можуть призвести до структурних змін у російській економіці та змушенню адаптуватися до нових умов.