Іноді в повсякденному мовленні можна почути неправильний варіант назви популярної посудини, в якій готують їжу.
І цей неправильний варіант — «кастрюля». Насправді ж, українською буде «каструля». Чому українці так часто помиляються?
В slovnyk.ua подають таке визначення цього слова:
Каструля, і, ж. — металевий посуд, здебільшого циліндричної форми, призначений для варіння страв.
Також можна навести декілька прикладів з літератури, щоб краще запам’ятати правильне написання слова:
- На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря (Ткач, Крута хвиля, 1956, 77).
- Ганна Сильвестрівна тим часом наставила окропу, і коли вода закипіла, виклала на підситок перший десяток вареників і почала по одному кидати їх у каструлю (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32).
В розмовній мові в деяких регіонах України, крім слова «каструля», також зустрічається слово «баняк». Ним позначають зазвичай казан або чавунний горщик.
- Було й дітям частенько повнісінькі баняки молодих качанів варили (Вишня, II, 1956, 80).
Чому ж українці часто помилково вживають літеру «ю» замість «у» в цьому слові? Це калька з російської. Найчастіше таке трапляється після шиплячих. В українській мові шиплячі звуки м’якими не бувають, а лише пом’якшеними. Тому деякі слова, які в російській мають «ю», в українській мові слід писати через «у»:
- рос. жюльєн → укр. жульєн;
- рос. парашют → укр. парашут;
- рос. брошюра → укр. брошура;
- рос. жюри → укр. журі.
Подібною є й ситуація зі словом «парфуми» (українською), яке вживається в множині. В російській мові воно вживається в однині і пишеться через «ю» — парфюм.
