Оголошений у вихідні дні конкурс на концесію стратегічного держпідприємства має ознаки фіктивності та прописаний під заздалегідь визначеного “переможця”, що загрожує державі мільярдними збитками. Про це у своєму блозі пише правозахисник та волонтер Сергій Наумович, аналізуючи скандальну ситуацію довкола передачі в приватні руки першого та контейнерного терміналів морського порту “Чорноморськ”, передають Патріоти України.
За словами експерта, процедура передачі активу більше нагадує сплановану спецоперацію з відчуження держмайна, ніж реальне залучення інвестицій. Головним маркером корупційної складової є відмова від прозорого аукціону та підозріла терміновість.
Наумович звертає увагу на те, що старт конкурсу було оголошено в суботу, фактично “під ялинку”, коли увага суспільства та міжнародних партнерів мінімальна. “Це класика українського схематозу: хочеш вкрасти тихо – роби це у вихідні або на свята. Оголошення про концесію з’явилося раптово, а терміни подачі заявок настільки стислі, що жоден серйозний світовий інвестор фізично не встигне провести аудит та підготувати документи. Це означає одне: “переможець” вже давно сидить у кабінеті міністра і п’є каву, а конкурс – це просто ширма”, – обурюється правозахисник.
Автор блогу наголошує, що ключовою проблемою є обрана процедура. Замість відкритого аукціону на майданчику Prozorro, де перемагає той, хто запропонує найвищу ціну державі, чиновники вирішили провести закритий “концесійний конкурс”.
“У чому різниця? На Prozorro все просто: хто дав більше грошей у бюджет – той і виграв. У “концесійному конкурсі” переможця обирає комісія на основі суб’єктивних критеріїв. Тобто, виграти може той, хто заплатить державі менше, але “правильно” домовиться з чиновниками. Це повернення до часів Януковича і ручного керування держмайна”, – підкреслює Наумович.
Аналізуючи тендерну документацію, експерт вказує на дискримінаційні умови, які фактично відсікають український бізнес та небажаних конкурентів. Вимоги прописані настільки специфічно, що під них може підійти лише обмежене коло компаній, або навіть одна конкретна фірма.
“Умови виписані так, щоб відсікти будь-яку реальну конкуренцію. Це не ринкові відносини, це створення монополії для “своїх”. Українські компанії, які роками працюють у портах, інвестують і платять податки, залишаються за бортом. А держава замість реальної ринкової вартості отримає копійки”, – зазначається у матеріалі.
Сергій Наумович також піднімає питання екологічних та соціальних ризиків. За його даними, процедура оцінки впливу на довкілля була проведена формально або проігнорована, а гарантії для трудового колективу порту виглядають декларативними.
“Ми вже бачили, чим закінчуються такі “концесії” – звільненнями людей і вижиманням соків з інфраструктури без реальних вкладень. Але зараз, під час війни, це ще й питання національної безпеки. Хто реально стоїть за офшорками, які можуть зайти в порт? Чи не стирчать там вуха країни-агресора?”, – задається питанням автор.
Правозахисник закликає антикорупційні органи (НАБУ, САП) та громадськість негайно втрутитися в ситуацію та зупинити процес “тіньової приватизації”. “Якщо ми проковтнемо це зараз, то втратимо контроль над стратегічними морськими воротами. Цей конкурс має бути скасований, а передача порту – відбуватися виключно через прозорий аукціон Prozorro з максимальним залученням учасників. Все інше – це крадіжка у воюючої країни”, – резюмує Сергій Наумович.
