Путінська армія не припиняє спроби розширити плацдарм на Времєвському напрямку. Окупанти майже підійшли до стику Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей. Проте дуже передчасно стверджувати, що Кремль готується до повномасштабного наступу на Дніпропетровщину чи на Запорожчину.
Військово-політичний оглядач Олександра Коваленка звертає увагу, що активність ЗС РФ у районі Великої Новосілки має винятково тактичний характер. Ворог прагне зміцнити свої позиції, але зіштовхнувся із серйозним опором української армії.
На захід від Великої Новосілки (правий фланг) російські війська застрягли. Сили оборони України вже два тижні сковують ворога, не дозволяючи просунутися вперед. Та й на лівому фланзі ситуація для окупантів складається несприятливо. Армія РФ стоїть на околицях Великої Новосілки, але українські захисники роблять все можливе, щоб запобігти їхньому закріпленню в місті.
Як зазначає Коваленко, спроби часткового заходу на південний схід Дніпропетровської області можливі, але тільки як побічний ефект боїв на Времєвському напрямі.
Експерт наголошує, що для вирішення навіть тактичних завдань ворог змушений задіяти стратегічні резерви. Це яскравий індикатор виснаження російських сил, адже такі ресурси зазвичай використовують для операцій вищого рівня. Похід на Дніпропетровську область зажадав від Кремля масштабної підготовки та значних ресурсів, яких у нинішніх умовах немає.
Проте Коваленко наголошує на необхідності продовження зміцнення оборонних рубежів на Дніпропетровщині. Грамотно підготовлені позиції вже неодноразово дозволяли українським захисникам ефективно стримувати ворога та запобігати провалам на фронті.
Саме завдяки цим заходам, за словами експерта, у 2024 році вдалося суттєво виснажити російські війська, що змусило їх вдатися до використання стратегічних резервів для виконання навіть другорядних завдань.
Підсумок: на даному етапі загроза повномасштабного наступу на Дніпропетровську область є мінімальною, проте готовність української армії, її фортифікаційні споруди та бойовий дух залишаються ключовими факторами для збереження стратегічної ініціативи.
