Українські медики б’ють на сполох: все частіше фіксуються випадки газової гангрени — важкого інфекційного ураження тканин, яке колись було тісно пов’язане з окопами Першої світової війни. Про це пише The Telegraph.
За даними видання, інфекція повертається через реалії сучасної позиційної війни. Масове застосування безпілотників робить евакуацію поранених з передової майже неможливою. Через затримки лікувати бійців доводиться через дні або навіть тижні, коли інфекція вже вражає м’язи, руйнуючи їх стрімко і часто незворотньо. Медики визнають: подібних затримок не було, ймовірно, з часів Другої світової — і вони знову стикаються з патологіями, які давно вважалися забутими.
Газова гангрена викликається бактеріями Clostridium. Вони розвиваються в ранах, де тканини позбавлені кисню. Всередині утворюються бульбашки газу — під шкірою виникають болючі набряки, змінюється колір тканин, а при русі людина відчуває тріск. Саме цей газ дає хворобі її назву. Зазвичай гангрена виникає через погане кровопостачання і протікає повільніше, але при газовій формі руйнування йде стрімко, а інтоксикація важка.
Інфекція найчастіше з’являється після вогнепальних або вибухових поранень — особливо якщо потерпілий довго перебуває без кваліфікованої допомоги. В Україні це стало нормою: багато бійців тижнями залишаються в підземних стабілізаційних пунктах.
«До нас у лікарню потрапляють люди, які отримали поранення кілька тижнів тому і просто сидять у підземних стабілізаційних пунктах, де ми робимо все можливе, щоб підтримати їхнє життя», — розповіли медики.
Лікування газової гангрени вкрай складне і не завжди гарантує одужання навіть у найкращих клініках. За словами старшого викладача мікробіології в Кінгс-Коледжі Лондона Ліндсі Едвардс, зазвичай терапія включає хірургічне очищення рани, видалення уражених тканин і високі дози антибіотиків внутрішньовенно. Без лікування смертність досягає майже 100%.
Однак в Україні повноцінна обробка ран і застосування необхідних антибіотиків часто неможливі в першу добу після травми — через труднощі евакуації та обмежений доступ до лікарень. Саме це створює умови для стрімкого поширення інфекції.
Історично газову гангрену пов’язують з Першою світовою війною — коли солдати місяцями жили в сирих окопах і воювали на полях, удобрених гноєм, де бактерії Clostridium зустрічалися повсюдно. Тоді методики обробки ран були примітивними, а антибіотиків не існувало. Ситуація змінилася тільки під час Другої світової: поява антибіотиків різко знизила смертність від подібних заражень.
Сьогодні українська війна відтворює умови, які людство вважало забутими: глибокі поранення, затримки з евакуацією, дефіцит лікування. Це призвело до того, що хвороби, які відійшли в історію, знову спливають на передовій.
Історія триває — і медики попереджають: без швидкої евакуації та доступних антибіотиків ситуація може стати ще важчою.
