Тому що після ледь не півтора десятка масованих комбінованих атак за опалювальний період (без урахування постійних точкових прильотів і наслідків попередніх починаючи від 10 жовтня 2022-го ударів) відновлювати нашу енергосистему стає важче. Роботи тривають довше, виконувати їх доводиться у несприятливих умовах через сувору зиму, небезпеку нових обстрілів, перевтому людей, брак частини вузлів та агрегатів.
Тому що триматися загартованим чотирма роками повномасштабної війни українцям стає дедалі важче. Адже якщо до випробувань відсутністю електрики ми за ці роки бодай мінімально адаптувалися, то холод, як виявилося, — куди підступніший супротивник. І варіантів протистояти йому менше, навіть найпотужніший павербанк тут не зарадить.
Ворог розуміє: минуть найближчі місяць-півтора, коли ще ймовірні сильні морози, і він уже аж до наступної осені не матиме такої «ідеальної» можливості кошмарити наше мирне населення. Не дарма ж РФ активно накопичувала ракети під час ефемерного «енергетичного перемир’я» й так поспішала вдарити по больових точках — передусім по теплоцентралях і великих електропідстанціях — у ніч проти 3 лютого, щойно стовпчики термометрів в Україні знову стрімко поповзли донизу.
Погода, яку цієї зими складно назвати поблажливою до українців, на кілька найближчих днів стане нашою тимчасовою союзницею. Морози відступлять. Проте, на жаль, ненадовго. Наступного тижня знову суттєві «мінуси». Тому і президент, і наші військові, й експерти, й міжнародні партнери застерігають: у період із 7 по 10 лютого ймовірні нові садистські комбіновані атаки. Бережімося. І сподіваймося на вдалу роботу української ППО та надзусилля комунальників і енергетиків.
Ситуація поліпшується, але не скрізь і не для всіх
Через кілька діб після атаки, що відбулась уночі проти 3 лютого, ситуація в Києві залишається дуже складною. Особливо із теплозабезпеченням. Більш як 1000 багатоповерхівок без опалення. Левова частка з них — ті, чиї мешканці кілька тижнів були без тепла внаслідок попередніх атак. Подекуди теплоносій почали подавати лише 31 січня — 1 лютого. Буквально за добу-дві ворог звів усі попередні зусилля ремонтників нанівець.
Безпрецедентних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, навіть на часткове відновлення якої, за попередніми оцінками, треба щонайменше два місяці. Нещодавно були прильоти по ТЕЦ-5, через обстріли вийшла в аварійний ремонт ТЕЦ-6. Тож до багатьох столичних багатоповерхівок централізоване теплопостачання цієї зими, на жаль, уже не повернеться.
І хоча влада та енергетики кажуть про рішення першочергово забезпечувати електроенергією будинки, які через атаки залишилися без тепла (йдеться про щонайменше 18 годин на добу), наразі графіки відключень оптимізму не додають: у частині помешкань у найбільш проблемних Дніпровському і Дарницькому районах електрика є хіба по 6–8 годин, а через локальні аварії за десятками адрес люди сидять без світла навіть по кілька діб.
Експерти пояснюють: через ворожі удари по ключових підстанціях на високовольтних лініях, що з’єднують столицю з атомними електростанціями на заході країни, вироблену АЕС енергію, як і раніше, складно передати на схід. А на регіональному рівні зберігаються труднощі при розподілі ресурсу між споживачами — через аварії, пошкодження підстанцій обленерго, низьковольтних ліній та інші порушення в енергосистемі.
Це ж стосується й низки інших регіонів на лівому березі Дніпра. Тому й виникає дисбаланс: у деяких областях електрики катастрофічно не вистачає, а десь, як-от на Хмельниччині, Львівщині, Івано-Франківщині, Закарпатті, частині Рівненщини, графіки відключень застосовують мінімально. Маємо розуміти: це не тому, що влада чи постачальники електроенергії «більше люблять» тамтешніх жителів…
Складна ситуація і в Харкові, де Росія вкотре атакувала балістикою найбільшу ТЕЦ-5. Через це без централізованого теплопостачання залишилися майже 100 тисяч сімей.
Значні проблеми з електропостачанням і у Дніпрі, Одесі, на Київщині, Чернігівщині та в низці інших міст і регіонів.
Загалом для ремонтів і відновлення задіяли понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків. Україна нарощує імпорт електроенергії, вийшовши на рекордні обсяги постачань із Європи (майже 900 тис. МВт·год у січні). Але транспортувати електрику на схід заважають згадані вже проблеми із передавальними потужностями.
Також до країни продовжує надходити енергетичне обладнання від міжнародних партнерів.
Усе це допомагає легше переживати зиму. Але аж ніяк не компенсує втрат унаслідок руйнування ворогом ледь не половини української генерації, на яку ми розраховували при проходженні опалювального сезону 2025/2026.
Завдання №1 — мінімізувати наслідки ймовірних нових ударів
Нема сенсу повторювати про помилки, допущені при підготовці до опалювального сезону тими, хто мав би будувати захисні споруди довкола енергооб’єктів, і хто мусив би прискорити розбудову розподіленої генерації, і хто повинен був би заздалегідь подбати про автономне живлення критичної інфраструктури. Про це, для прикладу, можна прочитати тут чи тут. Розбиратися з тим, що завадило, і з тими, хто винен, треба вже по завершенні цього найскладнішого для України опалювального періоду. І розбиратися так, щоб ні в кого не виникнуло бажання «пропетляти» ще й при підготовці до наступної зими.
Усі чудово розуміють: розбудувати захист енергооб’єктів за найближчі тижні і навіть місяці ми не встигнемо. Тому усвідомлюємо й безальтернативність належного забезпечення Сил оборони України засобами протидії російським ракетам і дронам. Звідси — постійне апелювання Києва до міжнародних партнерів із проханням пришвидшити постачання такого озброєння.
Якщо спрощено, то кілька сотень протиракет зараз можуть бути куди кориснішими, ніж обіцяна тисяча — у невизначеному майбутньому.
У зв’язку з цим експерт із питань енергетики Геннадій Рябцев у коментарі ZN.UA нагадує про руйнівну атаку на українську енергосистему, що сталася 9 січня. Одна з причин її ефективності для ворога — відсутність на той момент достатньої кількості протиракет у наших захисників неба.
«Як наслідок, з 18 випущених Росією ракет збили лише дві. А ось 20-го числа, коли ракети з’явилися, вдалося збити 14 із 18 таких цілей. А чому протиракет не було за тиждень-півтора до того? І хто відповідатиме за відсутність засобів ураження у Сил оборони України?» — цікавиться експерт.
Якби партнери активніше надавали нам засоби ППО, руйнувань було б менше. Відповідно, менше страждали б українці, відновлювати пошкоджені мережі було б легше, а європейцям довелося б тепер менше постачати нам енергообладнання.
Тому найпершою умовою, яка допоможе пережити найближчі холодні тижні, експерт називає саме належну кількість засобів протидії ворожим ракетам і БпЛА.
«Друга умова — якомога більше нової приєднаної до енергосистеми генерації: розподіленої, гарантованої генерації, яка не залежить від погоди. При цьому більшу частину обладнання, наданого нам партнерами не лише 2025-го, а й у попередні роки, і досі не введено в експлуатацію. Десь 80% того, що мало б зараз давати людям електрику і тепло, мерзне у громадах і на підприємствах у ящиках і контейнерах», — каже Рябцев.
На жаль, влада на цю проблему звернула увагу запізно, як це часто буває, коли вже припекло.
«В Україні до загальної мережі приєднано понад 1 ГВт когенераційних потужностей. Водночас уже збудовані і технічно готові до запуску установки простоюють у громадах. Це тепло і електроенергія, які країна могла б отримувати вже зараз — у розпал постійних ворожих атак на енергосистему», — констатувала напередодні прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Тому уряд ухвалив рішення, що необхідні для якнайшвидшого під’єднання всіх когенераційних установок, які має бізнес і яку купують та отримують від міжнародних партнерів громади. За невиконання розпорядження та зловживання посадовців обіцяють карати.
«Робота зі встановлення та запуску когенераційних газових установок триває чітко за графіком. Уже найближчим часом очікується запуск установок потужністю 9 МВт і 18 МВт. Разом із запуском критично важливим питанням залишається забезпечення фізичного захисту цих об’єктів», — наголошували на засіданні Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Києві та області.
Також уряд виділив більш як 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Це насамперед обладнання для прифронтових громад.
Саме заживлення потужними генераторами (контейнерного типу чи на автомобільному шасі) проблемних будинків — тих, де відсутні тепло і стабільне електропостачання, є невідкладним завданням за нинішніх умов, особливо з огляду на очікуване посилення морозів.
«Такі роботи ведуться, але в більшості випадків, на жаль, ідеться не про централізований підхід, а про ініціативи ОСББ. Приміром, моя знайома голова такого об’єднання домовилася з польським фондом, від якого отримали генератор потужністю 50 кВт. Його виявилося достатньо, щоб заживити 16-поверховий будинок, де не було ні світла, ні теплової енергії, ні води. Але це поодинокі приклади», — коментує Геннадій Рябцев.
Перспективи: важко, але без блекаутів
Отже, ні в кого (крім хіба що Дональда Трампа) немає сумнівів, що ризик нових ворожих ударів по українській енергоінфраструктурі доволі високий.
Проте експерт із питань енергетики Станіслав Ігнатьєв прогнозує, що навіть унаслідок нових обстрілів ситуація для енергодефіцитних регіонів суттєво не погіршиться. Так, ймовірні більш тривалі відключення, особливо одразу після влучань. Але поступово громади повертатимуться до більш-менш прогнозованих графіків вимкнення електроенергії, як це уже не раз відбувалося після попередніх атак.
«Тобто навіть якщо ми опинимося в такій ситуації, як, наприклад, Одеса, де більше доби не було електрики, чи лівий берег Києва, який майже увесь день був без стабільного електропостачання, за аварійною схемою технологічно можна заживити об’єкти, що розподіляють електричну енергію для побутових споживачів», — пояснив експерт у коментарі ZN.UA.
Водночас, на жаль, не виключені каскадні аварії на кшталт тієї, яка сталася минулої суботи, — через погодні умови або технологічні збої.
«Наша енергосистема серйозно «поранена», тож будь-який зовнішній чинник, зокрема, перевантаження системи, налипання снігу, формування льодової кірки на дротах, може призвести до знеструмлення. На Київщині, пригадаймо, була ситуація, коли навіть кілька опор ЛЕП зламалися під вагою обмерзлих дротів. Часто через налипання мокрого снігу потерпають низьковольтні мережі — 10 і 35 кВт, які транспортують електрику безпосередньо до споживачів», — каже експерт з енергетики.
З іншого боку, сніжна зима, за його словами, сприятиме кращому енергозабезпеченню України навесні та влітку. Бо рясні опади допоможуть накопичити достатні обсяги води у водосховищах, передусім Дніпровського каскаду.
«Значить, легше пройдемо весну та літо, адже буде більше електроенергії, яка генерується ГЕС. Особливо це важливо влітку, коли традиційно виводитимуть у ремонт наші атомні енергоблоки. Звісно, рятуватиме й сонячна енергетика, але дефіцит ресурсу в масштабах країни однаково буде значним», — додав Станіслав Ігнатьєв.
Однак сподіватися тільки на милість природи, яка навесні радуватиме нас повноводдям, а влітку даруватиме сонячні дні, не доводиться. За словами експертів, маємо уже зараз починати дбати про те, аби, попри зусилля ворога, наступна зима була для вітчизняних енергетики та комунальної сфери легшою чи бодай більш прогнозованою.
А для цього важливо засвоїти цьогорічні уроки. І, можливо, показово покарати тих, через кого країна була готова до нинішнього опалювального сезону почасти лише на папері.
