Хлопець вuстрuбнув з 7 поверху, щоб врятуватu свого 4-річного сuна…

Різне

Михайло Амбросимов, лікар за професією, врятував не один десяток життів. Але ось одного разу йому довелося рятувати найдорожче, що у нього було – свою дитину.

В один із січневих днів чоловік прокинувся від того, що в квартирі смерділо гаром. Виявилося, що в сусідній квартирі почалася пожежа. Згодом стане відома причина пожежі – не вимкнені ялинкова гірлянда спровокувала коротке замикання.

Михайло швидко розбудив дружину і вивів її на сходову площадку. Потім, коли дружина була в безпеці, чоловік повернувся за своїм чотирирічним сином.

Маленький Арсеній так злякався, що сховався під диван. Поки чоловік шукав сина, вогонь швидко перекинувся на його квартиру. Температура в приміщенні була така, що навіть батареї розплавилися. Пожежа закрила можливість вибратися через вхідні двері.

Залишався тільки один вихід – у вікно. Вони жили на сьомому поверсі, але іншого виходу не було. Михайло взяв на руки сина і стрибнув. Він розумів, що може розбитися на смерть. Але навіть в такій ситуації чоловік думав не про своє життя, а тому, як врятувати сина. Згрупувався Михайло так, щоб стати парашутом для Арсенія, щоб хлопчик приземлився на нього і отримав менше травм.

Так і сталося. Арсеній «відбувся» тільки переломом ключиці та синцями з садинами. А ось Михайло, незважаючи на те, що впав на сніг, постраждав куди сильніше. Перелом тазу і розрив сечового міхура, травма руки. Його одразу доправили до лікарні і його ж колеги стали боротися за його життя.

Довгий час стан Михайла було стабільно важким. Він знаходився в реанімації і потребував переливання крові. Друзі та знайомі здавали кров, а також гроші для майбутніх операцій Амбросимова.

Через два тижні після успішної операції на тазі, Михайло став приходити до тями. В цей же час Арсенію зробили теж операцію – на зламаній ключиці. Він швидко одужав. Хоча свій п’ятий день народження в кінці січня хлопчик відзначав в лікарні.

Через пару місяців 33-річний чоловік міг виїжджати на подвір’я лікарні на інвалідному візку, а через рік – він вже зміг стати на ковзани і відправитися на полювання. Рік тому родина Амбросимова стала на одного члена більше. Народився ще один син. Хлопчика назвали Федором.

Кажуть, супегероїв немає. Однак насправді вони існують. Просто живуть вони звичайним, непримітним життям.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN