Готуйте кишені! Чому в Україні шалено злетять ціни на хліб, олію та алкоголь

Різне

“Три найбільш споживаних продукти на українському ринку – хлібо-булочні вироби, олія та алкогольні напої – знову подорожчають. Хліб та олія – на фоні зростання цін на світових ринках. А оковита додасть у ціні по волі українського уряду – нібито з міркувань турботи про вітчизняного виробника та здоров’я наці”, – пише у своєму блозі Антон Коломойцев, передають Патріоти України, і продовжує:

“За рік хліб здорожчав десь на 12%. Але це не був аж надто помітний стрибок, як, скажімо, у випадку з олією – хліб дорожчав поступово, додаючи по 1-1,5%% щомісяця. Втім, якщо згадати ціни минулої весни і порівняти їх з теперішніми – різниця стане очевидною.

Основними факторами, що спричинили подорожчання хлібу та хлібо-булочних виробів всередині України є здорожчання зерна на світових ринках через досить обмежений врожай минулого року, а також через зростання накладних витрат – обробку, зберігання та транспортування. Експерти не надто позитивно оцінюють хлібні цінові перспективи. У найкращому випадку, говорять вони, ціна й надалі зростатиме не надто стрімко. У найгіршому – вже влітку станеться шалений стрибок. Багато чого тут залежить від майбутнього врожаю. Оцінки щодо його обсягів ринок зможе зробити приблизно у червні. І якщо очікування на врожай в Європі та в Україні виявляться більш-менш позитивними, аграрні трейдери почнуть позбуватись зерна по відносно низьких цінах. Це дещо послабить тиск на ринок і виробникам вдасться дещо скомпенсувати вартість зростання енергоносіїв та витрат на виробництво в структурі собівартості хлібу за рахунок зниження ціни на сировину.

В разі ж якщо плани на врожай будуть не надто оптимістичними, аграрії притримуватимуть зерно і не поспішатимуть викидати його на ринок. Це стане ще одним фактором тиску на ціну кінцевої продукції.

Щодо олії – ситуація дещо схожа. Більшість української олії прямує на експорт. Виробники щороку вивозять на зовнішній ринок близько 7 млн тон готової продукції, тоді як ємність внутрішнього ринку складає лише півмільйона тон. Враховуючи це, саме зовнішній ринок і диктує остаточну ціну. І внутрішній просто змушений підтягуватись під продиктовані умови. Тож інакше, як за європейською ціною, виробнику реалізовувати олію тут буде просто невигідно.

Цей дисбаланс ще більш помітний і на сировині. Адже українське зерно соняшника також користується попитом за кордоном, що змушує аграріїв спрямовувати на експорт більшість зібраного врожаю. Це також створює порожнечу на внутріщньому ринку і спричиняє необхідність для торгівців переписувати цінники.

Загалом олія через зазначені фактори стала світовим рекордсменом зі зростання ціни – з лютого 2020 року по лютий 2021 року вона піднялася на 50%. Міжнародні експерти назвали нинішній темп подорожчання найбільшим за останнє десятиліття. Вони говорять, що причинами було збільшення вартості сирої нафти, нестача робочої сили та погана погода в Азії, яка є головним центром виробництва олії.

Звісно, це зіграло на руку українським аграріям, чий минулорічний врожай був більш-менш пристойним. І притримавши соняшник до весни вони змогли в повній мірі скористатись принадами кризи на світовому ринку та продати сировину та продукцію з суттєвим “наваром”. Щоправда для пересічного українського споживача від того зиску виявилося небагато.

Горілка подорожчає до 95 гривень

Український уряд виношує плани зі збільшення мінімальної вартості лікеро-горілчаних виробів вже не перший рік. Відповідні розрахунки та проекти постанов Кабміну з’являлися і в минулому, і в позаминулому році. Проте до практичної реалізації цих задумів справа не доходила. Але схоже на те, що от нарешті дійшла.

Головний зиск, який планує отримати уряд від підняття мінімальних цін на алкоголь – додаткові 300 мільйонів гривень надходжень до місцевих та центрального бюджету. Принаймні такими є очікування чиновників Мінекономрозвитку, які подали відповідний законопроект. Урядовці також чомусь вважають, що збільшення ціни на оковиту спричинить зменшення кількості смертей, викликаних вживанням алкогольних напоїв. Мовляв, якщо збільшити ціну на спиртне на 10%, це автоматом знизить відповідний показник смертності на 32%. Це вкотре підтверджує здогадки про те, що українська влада геть не розуміє українського народу (або просто знущаеться). Адже ті, хто зазвичай впивається до смерті, менше пити через подорожчання алкоголю не почнуть. Вони почнуть впиватися ще менш якісним продуктом.

А от на структуру ринку збільшення мінімальних цін дійсно вплине. Держава використовує механізм мінімальних роздрібних цін для того, щоб легальні виробники та постачальники могли конкурувати з виробниками контрафакту, які не платять податків і використовують дешевий спирт. І, відповідно, демпінгують. Але встановлена мінімальна ціна хоч якось урівнює їх із сумлінними продавцями.

Останній раз мінімальні ціни на алкоголь переглядали у 2018 році (окрім лише роздрібної ціни на ігристі вина та газовані винні напої, які вдалося підвищити на початку нинішнього року). Тож нині уряду пропонують пристати на таку пропозицію: мінімальні роздрібні ціни на на горілку та лікеро-горілчані вироби збільшити на 6,2%. Віскі, ром та джин – на 5,9%. Коньяк (бренді) – на 5,5%. Виноробну продукцію (так звані зброджені напої та їхні суміші, сидри і перрі, а також усілякі “шмурдяки”) – на 8,2-34,2%. А от вина виноградні натуральні, ігристі вина та газовані винні напої обіцяють не чіпати.

Звісно, на фоні 50-відсоткового здорожчання олії, зростання найдешевшої горілки з 89 до 95 гривень може здатись несуттєвим. Тим більше, що в уряді, схоже, вирішили не перетинати психологічну позначку у 100 гривень за півлітрову пляшку. Проте й ці зміни можуть дещо перекроїти структуру ринку алкоголю. Як зазначають експерти, через падіння рівня доходів громадян вони й так переорієнтовуються на інші способи “культурного відпочинку”, коли в хід йдуть мішанки з дешевого спирту. Також збільшується виробництво домашніх вин та дистилятів.

Але навіть якщо не брати до уваги пандемію, що викликала зменшення статків в покупців алкоголю, будь-яке підвищення ціни на спиртне завжди спричиняло зменшення споживання. Щоправда за рахунок саме легальних виробників, які втрачають ринок на користь підпільників. І чим вищими є ціни, тим меншим стає попит на законну продукцію.

На думку спостерігачів наразі не найвдаліший час для подібних експериментів. Адже замість додаткових 300 мільйонів, які мав би принести в бюджет збіднілий споживач, держава натомість може отримати збитки у вигляді скорочення надходжень від тих виробників, що працюють легально. І ще більший розгул сірого ринку спирту, який, як відомо, живиться переважно за рахунок контрабанди з Російської Федерації”.

Джерело: Depo.ua

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN