Країни ЄС обговорюють можливість посилити візовий режим для росіян та обмежити свободу пересування дипломатів у рамках дев’ятнадцятого пакету санкцій.
Євросоюз обговорює нові санкційні заходи проти Росії, які можуть торкнутися як туристичних віз для громадян РФ, так і пересування дипломатів усередині блоку. Ці кроки розглядаються у складі 19-го пакету санкцій, підготовка якого триває цього тижня.
Про це повідомляє Euractiv із посиланням на європейських дипломатів.
Ініціатива поділила країни ЄС. Одні наполягають на жорсткому підході, вважаючи неприпустимим наплив туристів із держави-агресора, інші орієнтуються на доходи від російського турпотоку. За даними Єврокомісії, лише 2024 року понад півмільйона росіян отримали шенгенські візи, що значно більше, ніж роком раніше.
Багато східноєвропейських країн вже майже повністю зачинили двері для громадян Росії. Польща, Чехія, Фінляндія та країни Балтії видають візи лише у виняткових випадках. Але держави, залежні від туристичного сектора, зокрема Італія, Іспанія, Греція та Франція, залишаються м’якшими. Угорщина також виступає проти жорстких обмежень, зберігаючи проросійську позицію.
Один із європейських дипломатів заявив: “Ми не можемо просто заплющувати очі, поки росіяни відпочивають і витрачають гроші в Європі, тоді як їхній уряд вбиває українців і загрожує нашій безпеці”.
Водночас звучать інші голоси. Юлія Навальна, вдова опозиційного політика Олексія Навального, звернулася до глави європейської дипломатії Кайє Каллас із листом, де наголосила, що санкції мають бути спрямовані проти олігархів, силовиків, пропагандистів та наближених до Кремля, а не проти пересічних громадян. Як приклади вона назвала мільярдера Леоніда Міхельсона та диригента Валерія Гергієва.
Окрім туристичних віз, у Євросоюзі знову обговорюють обмеження свободи пересування для російських дипломатів. Ідея, яка вперше активно просувається Чехією, передбачає, що дипломати зможуть переміщатися лише в межах країни, де вони акредитовані, без права вільного в’їзду до інших держав Шенгену. Прага неодноразово попереджала про ризик диверсій та нагадувала про численні випадки виявлення шпигунів під дипломатичним прикриттям.
Нещодавні арешти в Румунії та висилка білоруського “дипломата” із Праги стали новим аргументом прихильників таких обмежень. Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський наголосив: “Цей випадок доводить, що не можна дозволяти зловживати Шенгеном для ворожих дій. Агентам, які прикриваються дипломатичним статусом, не можна давати свободу переміщень Європою”.
Водночас деякі країни ЄС поки що сумніваються в ефективності такого кроку з огляду на відсутність внутрішніх прикордонних перевірок та ризик дзеркальних заходів з боку Москви.
Наразі робота над санкційним пакетом продовжується. Головний речник Єврокомісії Паула Піньо підтвердила, що документ ще не винесений на обговорення. Її заступник Олоф Гілл зазначив: “З першого пакету санкцій ми прагнули, щоб вони діяли максимально ефективно. Зараз ми працюємо з партнерами по всьому світу, щоб не допустити обходу заходів та своєчасно реагувати на нові виклики”.
Він також додав, що Євросоюз приділяє особливу увагу відмові від російських енергоресурсів, боротьбі з “тіньовим флотом” та контролю за діями третіх країн.
Обговорення в ЄС збіглися із жорсткими заявами президента США Дональда Трампа. 13 вересня він заявив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, якщо це зроблять усі країни НАТО і припинять закупівлю російської нафти. Наступного дня Трамп підкреслив, що його терпіння щодо Володимира Путіна “висихає”. 14 вересня він знову звинуватив європейські країни у продовженні закупівель російської нафти, зазначивши залежність Угорщини та Словаччини від постачання нафтопроводу “Дружба”.
